(no subject)
недавно вимушено стала свідком збіговиська уламків українського письменства - того, що варто би називати "поколінням, яке втратило силу". це було так схоже на партійний з"їзд (хоча я не бачила воочію партійних з"їздів). і вони так натхненно захищали принцип утилітарності мистецтва і так натхненно проклинали тих, хто обстоює "мистецтво для мистецтва"! смішно так: це уже ж давно обговорено; більше того - ті, хто обговорив, уже й встигли померти. а ці все ще обсмоктують, доводячи, що життя рухається за спіраллю і що історія нічому не вчить :).