Шалений тиждень видався. Але цікавий. Багато подій, емоцій, слів, трошки розпачу та майже одразу неоціненна підтримка. Тому знову маю надію на життя і на те, що дивним чином все буде.....добре? файно? чудово?.... не знаю, просто все буде!
А тим часом мама з базару принесла полуниць. Не силіконових турецьких, а справжніх українських духмяних полуниць. Їм їх із сметаною і почуваюся наче у казці про 12 місяців. Здається, там були підсніжники, але полуниці то реально набагато крутіше!!!
А за годину сідаю у поїзд на Київ...