Aug 14, 2016 18:32
Ну, шо, малята,от, добралися. Неділя. Свято. Всі нормальні люди в церкву, а я ні, бо Петрович на рибалці, а в мене коліно "не йде". І Настю не залишу, і взагалі. Не можу я зараз. Не так щось зі мною, нема здоров’я і надхнення, молюся вдома.
Встала в шість, нагодувала рудих і Мухтара. Ні, не так. Мухтара і рудих. Потім поставила запекатися м’ясо, потім дістала м’ясо, поставила коржі на шулики. А вчора на ринку купила макової начинки для пиріжків і шуликів. Картоплю не стала чистити, надоїла, зварила гречаної кашки до м’яса.
А тут і дощ. Цілий день йшов, ми у ліжечках кайфовали, дивилися фільми, Настя вчилася в’язати. Швидко навчилася, за півгодини. Набирає петлі і в’яже так рівненько. У мене напочатку так не виходило. У неї ручки вправні.
Петрович вранці приніс карасів і ввечері теж за ними поїхав. Запасаємось карасями на зиму. Кокос дуже полюбляє, а Персик не їсть, він любить уловити мишу і поласувати м’яском. Їсть рибу тільки варену з кашею.
Може у четвер приїде молодша онучка, Соня, буде Насті з ким побавитися.
Таке життя.
Щоденник,
Шапито