(no subject)
Таки це сталося!
Вчора була моя перша Всенощна. Тобто спочатку Пасхальна полунощниця, а потім Пасхальна утреня і літургія.
Добре, що прийшов хормейстер, який знає всю службу, вміє співати по нотах, і взагалі єдиний з нас, хто має музикальну освіту, задавав тон, ми б без нього не справилися, бо співи не так складні, як їх просто багато.
Мене запросили до півчіх, помилки були, звісно, але, як на мій розсуд, то не так щоб дуже. В основному все витримала достойно.
Пані Надія, (колишня півча, альт з дуже гарним голосом, зараз вона, як і я, "на підхваті") на рік молодша від моєї мами, вона була до мене ласкава, підбадьорювала, так що я вистояла і відспівала без запаморочень.
Петрович з великим кошиком, у супроводі Михайла, Віроччиного чоловіка, зустрів мене вже у церковому дворі, забрав мій маленький кошик на освячення, а потім ми удвох повернулися додому.
Їсти хотілося дуже, так що ми трошки розговілися свяченою пасочкою і ковбаскою з яєчком, та й вклалися спати.
Вранці, поки я годувала собак, чистила картоплю та відбивала битки, Петрович нарізав салат, а потім заколотив пюрешку. Сніданок вийшов пречудовий!
А вчора Петрович взагалі був героєм, бо викорчував стару всохлу сливу і поросль біля неї, а також хащі з бузини, що наростає у нас просто з космічними швидкостями. Потім спалив хмиз, викопав яму під аронію, і ми її посадили. До того ж з самого ранку полагодив у дворі покриття, зафіксував трубу водостоку з даху, та обприскав бордоською рідиною кущі і молоді дерева. Вечором ми з’їздили ще й на кладовище, до свекорів та Петровичевої бабусі.
Поки вчора Петрович робив "подвєг" на дворі, я пекла паски, робила крашанки і жарила ковбаску. І як я після цього ще вистояла з півчими - це диво незбагненне:))
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2562099.html.
Вчора була моя перша Всенощна. Тобто спочатку Пасхальна полунощниця, а потім Пасхальна утреня і літургія.
Добре, що прийшов хормейстер, який знає всю службу, вміє співати по нотах, і взагалі єдиний з нас, хто має музикальну освіту, задавав тон, ми б без нього не справилися, бо співи не так складні, як їх просто багато.
Мене запросили до півчіх, помилки були, звісно, але, як на мій розсуд, то не так щоб дуже. В основному все витримала достойно.
Пані Надія, (колишня півча, альт з дуже гарним голосом, зараз вона, як і я, "на підхваті") на рік молодша від моєї мами, вона була до мене ласкава, підбадьорювала, так що я вистояла і відспівала без запаморочень.
Петрович з великим кошиком, у супроводі Михайла, Віроччиного чоловіка, зустрів мене вже у церковому дворі, забрав мій маленький кошик на освячення, а потім ми удвох повернулися додому.
Їсти хотілося дуже, так що ми трошки розговілися свяченою пасочкою і ковбаскою з яєчком, та й вклалися спати.
Вранці, поки я годувала собак, чистила картоплю та відбивала битки, Петрович нарізав салат, а потім заколотив пюрешку. Сніданок вийшов пречудовий!
А вчора Петрович взагалі був героєм, бо викорчував стару всохлу сливу і поросль біля неї, а також хащі з бузини, що наростає у нас просто з космічними швидкостями. Потім спалив хмиз, викопав яму під аронію, і ми її посадили. До того ж з самого ранку полагодив у дворі покриття, зафіксував трубу водостоку з даху, та обприскав бордоською рідиною кущі і молоді дерева. Вечором ми з’їздили ще й на кладовище, до свекорів та Петровичевої бабусі.
Поки вчора Петрович робив "подвєг" на дворі, я пекла паски, робила крашанки і жарила ковбаску. І як я після цього ще вистояла з півчими - це диво незбагненне:))
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2562099.html.