Базарний день
Пішли сьогодні з Вірочкою трохи пізніше, щоб птицю встигли винести. Купила курку. Не подорожчала. Потім взяла дві ставриди, на пожарити або зварити з рисом. Круп собакам, яєць собі, хлібця, бо дуже смачний почали привозити з Пирятина.
Потім додому, провела одну алгебру, восьмий клас, просто солодкі цукерки, а не алгебра. Потім один урок французької, один - іспанської. На першому вивчали прикметники і їх місце в реченні, на іншому - усталені вирази для опису предметів. Французьку все одно люблю більше, бо усталені вирази так і не вдалося запам’ятати усі.
Потім перечитувала збірку. Знайшла улюблене.
Касательно души
Как долго длится за окошком лето...
Как много неоправданных потерь...
Вопросов мало. Есть одни ответы.
И надо с ними жить. Вот так. Теперь.
Как на столе в прозекторской, нагая,
Лежит распотрошённая душа.
Смотрю и ужасаюсь. Я такая?
А мне всегда казалось - хороша…
Диагноз - непреклонен. Слишком поздно.
А раньше чем вы думали?... Ага…
Вы с нею обращались несерьезно.
Душа, она, поймите, не нога…
Нет, возвратить, конечно, это можно,
Я понимаю, где ж другую взять?
Но я прошу, вы с нею осторожно…
Все. Зашивайте. Будем оживлять.
**************************************************
Потім рвала бір’ян і дивилася останню справу Пуаро.
Таке життя.
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2443123.html.
Потім додому, провела одну алгебру, восьмий клас, просто солодкі цукерки, а не алгебра. Потім один урок французької, один - іспанської. На першому вивчали прикметники і їх місце в реченні, на іншому - усталені вирази для опису предметів. Французьку все одно люблю більше, бо усталені вирази так і не вдалося запам’ятати усі.
Потім перечитувала збірку. Знайшла улюблене.
Касательно души
Как долго длится за окошком лето...
Как много неоправданных потерь...
Вопросов мало. Есть одни ответы.
И надо с ними жить. Вот так. Теперь.
Как на столе в прозекторской, нагая,
Лежит распотрошённая душа.
Смотрю и ужасаюсь. Я такая?
А мне всегда казалось - хороша…
Диагноз - непреклонен. Слишком поздно.
А раньше чем вы думали?... Ага…
Вы с нею обращались несерьезно.
Душа, она, поймите, не нога…
Нет, возвратить, конечно, это можно,
Я понимаю, где ж другую взять?
Но я прошу, вы с нею осторожно…
Все. Зашивайте. Будем оживлять.
**************************************************
Потім рвала бір’ян і дивилася останню справу Пуаро.
Таке життя.
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2443123.html.