(no subject)
Поставила батькові картини на книжкові шафи. І одразу у кімнаті стало затишно.
Ми з батьком ніколи не були особливо близькі, йому було соромно, що я хожу по людях, навчаючи різних двієчників мовам. Він вважав, що це принизливо для моєї вищої освіти.
Він не дожив до моєї першої книжки. Але він не вважав би її справжньою, бо я платила за неї гроші, а не мені.
І за ті посібники для учнів, які вже вийшли і ще вийдуть, він би не радів, бо це не є справжньою творчістю. Просто робота, за яку платять.
Але я відчуваю, що він зі мною. Постійно. В картинах. І просто неба. Коли я вдома, і коли пораюсь у садку чи на городі. Він мене любив. Я не була улюбленицею, але він мне любив. Може не так, як йому хотілося. Тому зараз він надолужує те, що було втрачено. Я відчуваю. Просто відчуваю...
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2442656.html.
Ми з батьком ніколи не були особливо близькі, йому було соромно, що я хожу по людях, навчаючи різних двієчників мовам. Він вважав, що це принизливо для моєї вищої освіти.
Він не дожив до моєї першої книжки. Але він не вважав би її справжньою, бо я платила за неї гроші, а не мені.
І за ті посібники для учнів, які вже вийшли і ще вийдуть, він би не радів, бо це не є справжньою творчістю. Просто робота, за яку платять.
Але я відчуваю, що він зі мною. Постійно. В картинах. І просто неба. Коли я вдома, і коли пораюсь у садку чи на городі. Він мене любив. Я не була улюбленицею, але він мне любив. Може не так, як йому хотілося. Тому зараз він надолужує те, що було втрачено. Я відчуваю. Просто відчуваю...
This entry was originally posted at http://aucubagold.dreamwidth.org/2442656.html.