(no subject)
"Поліглотство не доведе тебе до добра", - казав Петрович, коли я задумувалась, не в змозі пригадати те чи інше слово рідною мовою, бо пам’ять підказувала іншомовні варіанти.
І зараз от задумуюсь. Але з іншого приводу. Бажання говорити українською виникло десь в глибині підсвідомості і не зникає з часом. А цей журнал багато років "розмовляв" російською.
Багато моїх друзів не розуміє української, чи погано розуміє. Спілкуваня з ними українською не вийде. Що робити?
Можна було б пригадати, що у мене є другий журнал, що ведеться на умовах "тільки для друзів", там моє дуже особисте, там немає поезії-казок, все прагматичніше і ближче до землі. можна було б залишити російську там і вести обидва журнали, так би мовити, паралельно.
Можна було б просто писати різними мовами через раз.
Я не знаю, що робити. Чи провести референдум щодо мовного питання?:)))
"Полиглотство не доведет тебя до добра", - говорил Петрович, когда я задумывалась, не в силах вспомнить то или иное слово на родном языке, потому что память подсказывала иностранные варианты.
Вот и теперь задумываюсь. Но по иному поводу. Желание говорить на украинском языке возникло где-то в глубине подсознания и не проходит со временем. А этот журал много лет говорил по-русски.
Многие мои друзья не понимают украинского или плохо понимают. Общаться с ними по-украински не получится. Что делать?
Можно было бы вспомнить, что у меня есть второй журнал, который ведется в режиме "для друзей", там мое личное, там нет поэзии-сказок, все прагматичнее и ближе к земле. Можно было бы оставить русскую речь там и вести оба журнала, так сказать, параллельно.
Можно было бы просто писать на разных языках в очередь.
Я не знаю, что делать. Или провести референдум по языковому вопросу?
І зараз от задумуюсь. Але з іншого приводу. Бажання говорити українською виникло десь в глибині підсвідомості і не зникає з часом. А цей журнал багато років "розмовляв" російською.
Багато моїх друзів не розуміє української, чи погано розуміє. Спілкуваня з ними українською не вийде. Що робити?
Можна було б пригадати, що у мене є другий журнал, що ведеться на умовах "тільки для друзів", там моє дуже особисте, там немає поезії-казок, все прагматичніше і ближче до землі. можна було б залишити російську там і вести обидва журнали, так би мовити, паралельно.
Можна було б просто писати різними мовами через раз.
Я не знаю, що робити. Чи провести референдум щодо мовного питання?:)))
"Полиглотство не доведет тебя до добра", - говорил Петрович, когда я задумывалась, не в силах вспомнить то или иное слово на родном языке, потому что память подсказывала иностранные варианты.
Вот и теперь задумываюсь. Но по иному поводу. Желание говорить на украинском языке возникло где-то в глубине подсознания и не проходит со временем. А этот журал много лет говорил по-русски.
Многие мои друзья не понимают украинского или плохо понимают. Общаться с ними по-украински не получится. Что делать?
Можно было бы вспомнить, что у меня есть второй журнал, который ведется в режиме "для друзей", там мое личное, там нет поэзии-сказок, все прагматичнее и ближе к земле. Можно было бы оставить русскую речь там и вести оба журнала, так сказать, параллельно.
Можно было бы просто писать на разных языках в очередь.
Я не знаю, что делать. Или провести референдум по языковому вопросу?