гм... Раніше думав, що стрибки курсу наприкінці 2008 - результат висловлювань і дій окремих політиків та нагнітання паніки окремими ЗМІ. Найбільш відзначились - Тимошенко і Луценко.
Курс гривні повинен був знизитись плавно, без стрибків і паніки. Курс гривні за 2009 рік і наступні роки - ЗАВИЩЕНИЙ! Без регулярних вливань НБУ (Стельмаха) він був ще нижчим по відношенню до долара. Про це навіть висловлювався Савченко у 09 році, коли звільнився Савченко - один з заступників стельмаха, один з кандидатів, якого планувала посадити в крісло глави НБУ Юлія Володимирівна. (ще - Порошенко, Тигипко і .. забув хто).
Юлія Тимошенко у грудні 2008 р., напередодні прийняття бюджету, заявляла, що курс повинен бути 6,5-7 гривень за долар. Якщо змінити Стельмаха. Мінфін у грудні - 8,5 гривень. НБУ, СП, МВФ - не пам'ятаю точно. мабуть на рівні восьми.
Тобто, навіть Юлія Тимошенко заявляла про правильний курс на рівні 6,5-7. А Охріменко - 5,3. Цікаво, за рахунок чого він би робив курс 5,3? Де ті ресурси? Невже МВФ давав би під оце кредити? - Риторичні...
та де риторичні? Який був ЗВР на початок 2010, і скільки витрачено на стабілізацію? Отож. І МВФ кредити дав. Інша річ, що занижчений курс стимулює експорт, і в цьому сенсі є корисним для проитсловості. Що ж до виступів, то ефект набагато сильніший, ніж може бути від виступів. Якщо не помиляюсь у цифрах, то в 1998 Кучма на пару з Ющенко розіграли такий сценарій приватизації ЗВР. Кучма виступив на ТБ, курс поплив, Ющенко вкинув доларів на стабілізацію, зиск поділили. Але всього заробили 38млн.дол, і ефект був на рівни 20-30 центів, не більше.
що таке "сценарій приватизації ЗВР"? в якому сенсі приватизації? 1998 рік - тоді провідну роль зіграла наслідки кризи в РФ. курс не міг не поплисти. інша річ - як і наскільки.
приватизація ЗВР - це дуже просто. Провокується падіння курсу, на мінімумі скуповується національна валюта за долари, нацбанк проводить інтервенцію, курс повертається до норми, зкуплена дешево національна валюта конвертується у долари по відновленому дорогому курсу. Ця вправа була проведена за 1-2 місяці до російського дефлоту, всі події розгорнулись протягом тижня, і курс відновили до норми.
Якщо заява Кучми - свідома дія заради 38 млн. дол. - дуже дивно. Хоч на той момент сума не дуже дрібна, але й не така завелика, щоб ставити під питання своє обрання на другий строк - у 99-му році. Рейтинг Кучми - менше 10% (як у Ющенка-09 і Єльцина-96). Власне, парл.вибори показали, що рейтинг опозиційних партій до Кучми - 3/4. Чим можна похвалитись? Економіка падала з 90-го по 98-ий, більше ніж в часи війни. Соціальне становище більшості - бідність або жебрацтво. Невиплата мільйонам пенсіонерів, бюджетників жебрацьких.... можна продовжувати безкінечно... Стабільність гривні - одна з небагатьох речей, які можна поставити в плюс (для виборців). Ще хіба що можна похвалитись відсутністю збройного конфлікту (на фоні Чечні, Придністров'я, Грузії, Таджикистану...). Більш нічого.
Обвалити, а потім повернути назад - не завжди просто. Плюс це підриває довіру до валюти у бізнесу і у людей, підриває економіку загалом. якщо так, без економ.потреби...
Мені важко уявити... тим більше у Кучми були якісь радники, помічники. Не сам же він... та й залежність від МВФ... Заради 38 млн. - це за межею розуміння. якщо потрібно 30 і більше млн, то є ж бюджетні потоки, є тіньова сфера, є віконця для контрабанди, є ще масам речей, де можна "позичити", але щоб це напряму не било по курсу, по гривні, по економіці, не погіршувало шанси на другий строк.
Re: гривня і мир.atytarenkoMay 22 2013, 19:18:58 UTC
"Есть множество вещей, Горацио, на свете, которые не снились нашим мудрецам". Вони і не те здатні робити за півтора роки до виборів, коли на вибори потрібно гроші. Після гіперінфляції 93-95 років це були дрібниці, належну увагу звернув лише МВФ - попередили.
Re: гривня і мир.nazavzhdyMay 30 2013, 10:28:41 UTC
Перепрошую за затримку.
Гіперінфляція 1992-1995 рр. (перша половина 95-го) - це закономірний наслідок політики, яку проводили за часів Кравчука урядами. Ніхто не боровся з інфляцією, а свідомо і несвідомо роздмухували. Уряд. Підтримували та опонували йому сили, які переважно також підтримували інфляцію або пропонували ще гірші варіанти (червоний директорат, аграрне лобі, комуністи-соціалісти-селяни, КНДС…). Якщо бюджет приймати заднім числом, якщо дефіцит бюджету на рівні 30-40%... З інфляцією почали боротись на папері наприкінці 1994 року. У січні 1995 року відбулась лібералізація цін. Лібералізація на короткий термін також може давати невеликий поштовх до інфляції. На кілька місяців. Але вона була погашена вже 1995 року. Гривню хотіли ввести вже 1 січня 1996 року. Нова валюта сама по собі повинна була покращити в психологічному плані фін.стабільність. щоб позбутись негативу купоно-карбованця. Але вирішили вводити не з 1 січня, а посеред року. Щоб не створювати паніки. (і не у літні відпустки). І щоб подивитись яка ситуація з інфляцією, з бюджетом буде в першій половині року. Ввели у вересні 96 року. Сама реформа була прозора, неконфіскаційна. Тобто, хочу сказати, що за гривню і фін.стабільність дуже турбувались, переживали, дмухали… на відміну від 92-94 років, які невідомо як ми пережили. Бо нічого подібного не можна собі було навіть уявити. Навіть Росія фактично виштовхнула Україну з рубльової зони восени 92 року. При всіх мінусах та негативах російської політики початку 90-х років, але вони хоч намагались приборкати інфляцію, хоч трохи. У нас - ні.
Ось тому й дивно, що у 98 році саме кандидат Кучма, а не злі сили в особі Марчука чи ще когось...
Re: гривня і мир.atytarenkoMay 30 2013, 11:05:02 UTC
повірте, в 1992-93 виходу не було. В листопаді 1992 на використання машини кабміну для поїздкм в Бориспіль треба було брати підпис у Пустовойткнка (чи хто там тоді був Миністр Кабінету Міністрів). Не було бензину і грошей на його покупку. Хоча лобісти від села (особливо Мороз і Ткаченко) ситуацію сильно погіршили. 19% видатків держбюджету-94 були субсідії селу. Все, звичайно, тут же йшло в обналічку. Економіка перехідного періоду.
Re: гривня і мир.nazavzhdyMay 30 2013, 11:18:41 UTC
Відповім пізніше.
Лише. Все памятаємо. і неймовірний т.з. чорнобильський податок, і дефіцит електроенергії (що навіть не транслювали телебачення у 93-му в денний час), і перехідний період...
гадаю потрібно в підручники заносити дії тодішніх урядів та влади - як Не потрібно робити.
не перекладаю відповідальність лише на уряди. Тим більше парламент та деякі інші пропонували здебільшого ще гірші варіанти.
Re: гривня і мир.nazavzhdyMay 30 2013, 14:54:54 UTC
У мене немає сумніву, що чимало з тодішніх керманичів хотіла як краще.
У мене немає сумніву, що подолання ситуації і ті умови, в яких перебувала країна, можна назвати героїчними.
У мене немає жодних ілюзій, що Україна могла б уникнути обвалу 91-99 років. Але цей строк можна було б скоротити удвічі - і це не фантастика.
У мене немає жодних ілюзій, що Україна могла проводити таку саму політику як країни Балтії чи Польща. Це не так. Принаймні з двох причин. В цих країнах існував консенсус щодо реформ в елітах, в основних політ. силах. Розходження - лише в кадрах та темпах. У нас в опозиції - реваншисти, анти реформатори., антисистемна опозиція. Бальцерович, Лаар та ін.. не працювали в таких умовах. І друге - в країнах Балтії за рахунок фінанси.допомоги і запозичень покривався дефіцит бюджету (і здається навіть профіцит). Все це, та багато іншого, - враховую. Але хоча б проводити російську політику - цілком б могли. Не у 93-му призупинити падіння, як у Польщі чи Балтії, а хоча б у 95-96 рр. А вже з 97 року - стабільний зріст, як в РФ.
Не дивно, що у нас відставання від РФ приблизно на 2,5-3 роки. Нічого дивного. Адже в Росії почали реформи у січні 92 року, у нас - січень 95-го. Перше річне зростання в РФ - 97-ий, у нас - 2000-ий. І т.д.
Час був важкий, перехідна економіка. Прогалини в законодавстві та ін. Тільки утворення своїми руками гіперінфляції, відсутність реформ, не конвертованість валюти та ін.. - це героїчні дії гасіння пожежі кєросіном. При гіперінфляції майже ніяке виробництво не може зростати або не падати, переважно заробляють на валютних спекуляціях, грі врізності курсів офіційного і реального та подібних речах.
Мова не йде, що люди, які управляли конкретними галузями були менш компетентними тпа менш відповідальними, ніж теперішні. Навпаки, думаю, зараз управляють менш компетентні та менш відповідальні. Але визначальним був обраний курс - на консервування економіки УССР і нічого-не-робленні.
Наше відставання, чимало наших теперішніх проблем потрібно шукати в рішеннях початку 90-х.
Re: гривня і мир.atytarenkoMay 30 2013, 20:14:09 UTC
іншого курсу бути не могло при українській структурі економіки. Лише інфляційне фінансування конверсії. 50% ВНП були військові, більше ніж в Німеччині в 1945, і ніякого Плану Маршала а навпаки - напівблокада. Захід це, доречі, зрозумів в решті решт.
Re: гривня і мир.nazavzhdyMay 31 2013, 16:58:43 UTC
Так, Україна мала чи найбільшу частку машинобудування у ВВП в Союзі. Найбільше постраждали мабуть громад.машинобудування. Але не розумію, в чому від подібного курсу хоч якась галузь виграла, тим більше країна? Макроекономічна політика б’є по всім.
Це питання не ідеологій чи різних підходів, не кейнсіанського чи фрідманіського підходів, шокової терапії чи нешокової тощо. Це питання здорового глузду, загальних норм для будь-яких моделей.
Знову ж таки, питання не до спеціалістів в різних галузях, їх компетентності чи відповідальності. А вибір політичного курсу.
Парадокс в тому, що реформи (хоч якісь) почались при прем’єрі Масолі, якого підтримали комуністи, соціалісти. МДГ та аграрії. Точніше, це не він розпочав, а при ньому.
План Маршала чи щось подібне - інше питання. Першопричина бід - тодішня наша політика. Можна довго критикувати естонців, поляків, латвійців та ін. (справді є за що, і народи тих країн дали негативну оцінку на виборах реформаторам). Але це незрівнянно з нами.
Re: гривня і мир.atytarenkoMay 31 2013, 22:17:07 UTC
Зовнішніх кредитів не було зовсім. Росією було розірвано всі контракти першого січня 1992 року. За цих умов йшлося про 50-60% безробіття якщо запрвадити жорстку монетарну політику. Це кінець держави як такої. До того ж була напівблокада Заходом, і США хотіли розділу України, як і Росія. Виходу не було. І Лановий, і Пинзеник - риночники, але вони розуміли, яка гра йде насправді.
Re: гривня і мир.nazavzhdyJune 2 2013, 10:19:57 UTC
Мабуть, закінчу в цій гілці на цю тему. Бо це окрема велика (давнішня) тема, яка має кілька розгалужень.
Єдине що. Я не кажу і не виступаю за жорстко-монетарну політику. Річ не в тім, що вона на той час була не потрібною, а мабуть все-таки неможливою (не ті політичні умови перш за все). Але можна було б проводити політику як в Росії - цілком. Хоча б таку. В РФ Гайдара не проводилось жорстко-монетарної. З приводу 50-60% при жорстко-монетарній моделі - не погоджуюсь. Максимум - 15-20%. Власне, ми отримали те саме страшенне безробіття та шок, тільки без терапії. От і все. Як тоді В. Пилипчук порівнював це з зубним лікарем-гуманістом. Який вирішив з гуманних причин не рвати зуб силою і одразу, а поступово, не поспішаючи, роблячи паузи, щоб не травмувати різкими та жорсткими діями пацієнта.:)
До речі, парадоксально-анекдотичне. В РФ в 90-х найбільш монетарно-стабілізаційну політику вів Примаков, а в Україні - при Масолі.
Курс гривні повинен був знизитись плавно, без стрибків і паніки.
Курс гривні за 2009 рік і наступні роки - ЗАВИЩЕНИЙ! Без регулярних вливань НБУ (Стельмаха) він був ще нижчим по відношенню до долара.
Про це навіть висловлювався Савченко у 09 році, коли звільнився Савченко - один з заступників стельмаха, один з кандидатів, якого планувала посадити в крісло глави НБУ Юлія Володимирівна. (ще - Порошенко, Тигипко і .. забув хто).
Юлія Тимошенко у грудні 2008 р., напередодні прийняття бюджету, заявляла, що курс повинен бути 6,5-7 гривень за долар. Якщо змінити Стельмаха.
Мінфін у грудні - 8,5 гривень.
НБУ, СП, МВФ - не пам'ятаю точно. мабуть на рівні восьми.
Тобто, навіть Юлія Тимошенко заявляла про правильний курс на рівні 6,5-7. А Охріменко - 5,3.
Цікаво, за рахунок чого він би робив курс 5,3? Де ті ресурси? Невже МВФ давав би під оце кредити? - Риторичні...
Reply
Що ж до виступів, то ефект набагато сильніший, ніж може бути від виступів. Якщо не помиляюсь у цифрах, то в 1998 Кучма на пару з Ющенко розіграли такий сценарій приватизації ЗВР. Кучма виступив на ТБ, курс поплив, Ющенко вкинув доларів на стабілізацію, зиск поділили. Але всього заробили 38млн.дол, і ефект був на рівни 20-30 центів, не більше.
Reply
1998 рік - тоді провідну роль зіграла наслідки кризи в РФ. курс не міг не поплисти. інша річ - як і наскільки.
Reply
Ця вправа була проведена за 1-2 місяці до російського дефлоту, всі події розгорнулись протягом тижня, і курс відновили до норми.
Reply
Рейтинг Кучми - менше 10% (як у Ющенка-09 і Єльцина-96). Власне, парл.вибори показали, що рейтинг опозиційних партій до Кучми - 3/4.
Чим можна похвалитись? Економіка падала з 90-го по 98-ий, більше ніж в часи війни. Соціальне становище більшості - бідність або жебрацтво. Невиплата мільйонам пенсіонерів, бюджетників жебрацьких.... можна продовжувати безкінечно...
Стабільність гривні - одна з небагатьох речей, які можна поставити в плюс (для виборців). Ще хіба що можна похвалитись відсутністю збройного конфлікту (на фоні Чечні, Придністров'я, Грузії, Таджикистану...). Більш нічого.
Обвалити, а потім повернути назад - не завжди просто. Плюс це підриває довіру до валюти у бізнесу і у людей, підриває економіку загалом. якщо так, без економ.потреби...
Мені важко уявити... тим більше у Кучми були якісь радники, помічники. Не сам же він... та й залежність від МВФ...
Заради 38 млн. - це за межею розуміння.
якщо потрібно 30 і більше млн, то є ж бюджетні потоки, є тіньова сфера, є віконця для контрабанди, є ще масам речей, де можна "позичити", але щоб це напряму не било по курсу, по гривні, по економіці, не погіршувало шанси на другий строк.
Reply
Reply
Гіперінфляція 1992-1995 рр. (перша половина 95-го) - це закономірний наслідок політики, яку проводили за часів Кравчука урядами. Ніхто не боровся з інфляцією, а свідомо і несвідомо роздмухували. Уряд. Підтримували та опонували йому сили, які переважно також підтримували інфляцію або пропонували ще гірші варіанти (червоний директорат, аграрне лобі, комуністи-соціалісти-селяни, КНДС…).
Якщо бюджет приймати заднім числом, якщо дефіцит бюджету на рівні 30-40%...
З інфляцією почали боротись на папері наприкінці 1994 року. У січні 1995 року відбулась лібералізація цін. Лібералізація на короткий термін також може давати невеликий поштовх до інфляції. На кілька місяців. Але вона була погашена вже 1995 року.
Гривню хотіли ввести вже 1 січня 1996 року. Нова валюта сама по собі повинна була покращити в психологічному плані фін.стабільність. щоб позбутись негативу купоно-карбованця.
Але вирішили вводити не з 1 січня, а посеред року. Щоб не створювати паніки. (і не у літні відпустки). І щоб подивитись яка ситуація з інфляцією, з бюджетом буде в першій половині року. Ввели у вересні 96 року. Сама реформа була прозора, неконфіскаційна.
Тобто, хочу сказати, що за гривню і фін.стабільність дуже турбувались, переживали, дмухали… на відміну від 92-94 років, які невідомо як ми пережили. Бо нічого подібного не можна собі було навіть уявити. Навіть Росія фактично виштовхнула Україну з рубльової зони восени 92 року. При всіх мінусах та негативах російської політики початку 90-х років, але вони хоч намагались приборкати інфляцію, хоч трохи. У нас - ні.
Ось тому й дивно, що у 98 році саме кандидат Кучма, а не злі сили в особі Марчука чи ще когось...
Reply
Хоча лобісти від села (особливо Мороз і Ткаченко) ситуацію сильно погіршили. 19% видатків держбюджету-94 були субсідії селу. Все, звичайно, тут же йшло в обналічку. Економіка перехідного періоду.
Reply
Лише.
Все памятаємо. і неймовірний т.з. чорнобильський податок, і дефіцит електроенергії (що навіть не транслювали телебачення у 93-му в денний час), і перехідний період...
гадаю потрібно в підручники заносити дії тодішніх урядів та влади - як Не потрібно робити.
не перекладаю відповідальність лише на уряди. Тим більше парламент та деякі інші пропонували здебільшого ще гірші варіанти.
Reply
Reply
У мене немає сумніву, що подолання ситуації і ті умови, в яких перебувала країна, можна назвати героїчними.
У мене немає жодних ілюзій, що Україна могла б уникнути обвалу 91-99 років. Але цей строк можна було б скоротити удвічі - і це не фантастика.
У мене немає жодних ілюзій, що Україна могла проводити таку саму політику як країни Балтії чи Польща. Це не так. Принаймні з двох причин. В цих країнах існував консенсус щодо реформ в елітах, в основних політ. силах. Розходження - лише в кадрах та темпах. У нас в опозиції - реваншисти, анти реформатори., антисистемна опозиція. Бальцерович, Лаар та ін.. не працювали в таких умовах. І друге - в країнах Балтії за рахунок фінанси.допомоги і запозичень покривався дефіцит бюджету (і здається навіть профіцит).
Все це, та багато іншого, - враховую.
Але хоча б проводити російську політику - цілком б могли.
Не у 93-му призупинити падіння, як у Польщі чи Балтії, а хоча б у 95-96 рр. А вже з 97 року - стабільний зріст, як в РФ.
Не дивно, що у нас відставання від РФ приблизно на 2,5-3 роки. Нічого дивного. Адже в Росії почали реформи у січні 92 року, у нас - січень 95-го. Перше річне зростання в РФ - 97-ий, у нас - 2000-ий. І т.д.
Час був важкий, перехідна економіка. Прогалини в законодавстві та ін.
Тільки утворення своїми руками гіперінфляції, відсутність реформ, не конвертованість валюти та ін.. - це героїчні дії гасіння пожежі кєросіном. При гіперінфляції майже ніяке виробництво не може зростати або не падати, переважно заробляють на валютних спекуляціях, грі врізності курсів офіційного і реального та подібних речах.
Мова не йде, що люди, які управляли конкретними галузями були менш компетентними тпа менш відповідальними, ніж теперішні. Навпаки, думаю, зараз управляють менш компетентні та менш відповідальні.
Але визначальним був обраний курс - на консервування економіки УССР і нічого-не-робленні.
Наше відставання, чимало наших теперішніх проблем потрібно шукати в рішеннях початку 90-х.
Reply
Reply
Але не розумію, в чому від подібного курсу хоч якась галузь виграла, тим більше країна?
Макроекономічна політика б’є по всім.
Це питання не ідеологій чи різних підходів, не кейнсіанського чи фрідманіського підходів, шокової терапії чи нешокової тощо. Це питання здорового глузду, загальних норм для будь-яких моделей.
Знову ж таки, питання не до спеціалістів в різних галузях, їх компетентності чи відповідальності. А вибір політичного курсу.
Парадокс в тому, що реформи (хоч якісь) почались при прем’єрі Масолі, якого підтримали комуністи, соціалісти. МДГ та аграрії. Точніше, це не він розпочав, а при ньому.
План Маршала чи щось подібне - інше питання.
Першопричина бід - тодішня наша політика. Можна довго критикувати естонців, поляків, латвійців та ін. (справді є за що, і народи тих країн дали негативну оцінку на виборах реформаторам). Але це незрівнянно з нами.
Reply
Виходу не було. І Лановий, і Пинзеник - риночники, але вони розуміли, яка гра йде насправді.
Reply
Єдине що. Я не кажу і не виступаю за жорстко-монетарну політику. Річ не в тім, що вона на той час була не потрібною, а мабуть все-таки неможливою (не ті політичні умови перш за все).
Але можна було б проводити політику як в Росії - цілком. Хоча б таку. В РФ Гайдара не проводилось жорстко-монетарної.
З приводу 50-60% при жорстко-монетарній моделі - не погоджуюсь. Максимум - 15-20%. Власне, ми отримали те саме страшенне безробіття та шок, тільки без терапії. От і все.
Як тоді В. Пилипчук порівнював це з зубним лікарем-гуманістом. Який вирішив з гуманних причин не рвати зуб силою і одразу, а поступово, не поспішаючи, роблячи паузи, щоб не травмувати різкими та жорсткими діями пацієнта.:)
До речі, парадоксально-анекдотичне. В РФ в 90-х найбільш монетарно-стабілізаційну політику вів Примаков, а в Україні - при Масолі.
Reply
Leave a comment