сонце, повітря і ...лопата - наші найкращі друзі.
Друзі не ті що грають в "чьто? гдє? кагда?", а друзі у розумінні "товариші". І товаришуємо ми (я) з ними щовесни, щоліта і аж до щоосені, поки не виберемо всю картоплю на всіх городах за якими ми (я) закріплені. В принципі це втомлює, але є в цьому і плюси, про які я вже писав у стрічці з сабжем. Але весна невпинно наступає і вже вона кругом, я її бачив коли копав і тепер маємо змогу повтикати разом.
