(no subject)
Вже практично вночі повертаєшся нарешті після насиченого дня - і у ванну. Розслабитися. Нервово відкручуєш крани і стягуєш одяг - і повільно занурюєшся. Закриваєш очі. Набухаєш, як пластівці в молоці...
Лягаєш на ліжко поверх ковдри. Поволі висихаєш - разом із водою, молочком для ванни і навіть хлоркою з тебе випаровуються думки. І саме в цей час слід увімкнути диктофон і хоч спробувати спіймати їх. Спочатку, мабуть, виходить таки хлор (дійсно летка речовина), бо й перші думки якісь гіркі, їдкі, важкі. А потім - легшають, стають прозорими, клубочаться, як пар, плутаються, змішуються, зрештою набираючи якогось відтінку, запаху і, здається, навіть присмаку... І засинаєш, легка, чиста і свіжа, відчуваючи той майже вигаданий аромат.
Лягаєш на ліжко поверх ковдри. Поволі висихаєш - разом із водою, молочком для ванни і навіть хлоркою з тебе випаровуються думки. І саме в цей час слід увімкнути диктофон і хоч спробувати спіймати їх. Спочатку, мабуть, виходить таки хлор (дійсно летка речовина), бо й перші думки якісь гіркі, їдкі, важкі. А потім - легшають, стають прозорими, клубочаться, як пар, плутаються, змішуються, зрештою набираючи якогось відтінку, запаху і, здається, навіть присмаку... І засинаєш, легка, чиста і свіжа, відчуваючи той майже вигаданий аромат.