лінгвістичне
Як правило у спілкуванні використовую принцип "спілкуйся з людиною її мовою". Звичайно, за умови, що мовою володію на рівні та в обсязі достатньому для спілкування. Переважна більшість випадків стосується української та російської мов.
Питання полягає ось в чому: якщо ситуація не вимагає жорсткого прив'язування у спілкуванні до певної мови (наприклад, переговори) застосування принципу "відповідаю тією мовою на якій мені звернулись" є:
- виявом мовної ввічливості (я хочу аби людина краще зрозуміла, що я хочу сказати, аби їй було зручно та комфортно спілкуватись зі мною)
або
- виявом мовного "хамелеонізму" (пристосовуюсь до того мовного бекграунду, який нав'язує співбесідник).
Справа не в тому, що критично важливо прийняти для себе одну із запропонованих альтернатив і жорстко її дотримуватись. Цікаво, хто як сприймає такий аспект свого спілкування (якщо задумувався над цим).
Питання полягає ось в чому: якщо ситуація не вимагає жорсткого прив'язування у спілкуванні до певної мови (наприклад, переговори) застосування принципу "відповідаю тією мовою на якій мені звернулись" є:
- виявом мовної ввічливості (я хочу аби людина краще зрозуміла, що я хочу сказати, аби їй було зручно та комфортно спілкуватись зі мною)
або
- виявом мовного "хамелеонізму" (пристосовуюсь до того мовного бекграунду, який нав'язує співбесідник).
Справа не в тому, що критично важливо прийняти для себе одну із запропонованих альтернатив і жорстко її дотримуватись. Цікаво, хто як сприймає такий аспект свого спілкування (якщо задумувався над цим).