огооо
Забігла сюди випадково, а в стрічці стільки френдів досі щось постять! Таке дивне відчуття, ніби повертаєшся на малу батьківщину, де не був багато років, а там все як раніше - ось рідні качельки, на яких проведено стільки безтурботних годин, ось міст через річку, на якому був перший поцілунок, ось дорога до школи, по якій стільки років...
Пускаєш скупу сльозу, сідаєш на зворотній потяг і їдеш геть.