Прес-тур Опольщизною. 1. Пруднік та Ниса. Міста-цукерочки
Да-да, я планувала тікати з ЖЖ на Дрім, але так сі стрєсло, що я знову тут. Просто на поточні пости цілком вистачає ФБ, а перебиратись на новий блог заради нечастих подорожніх звітів якось влом.
Довелось мені днями відкрити для себе Європу. В наш час соромно дожити до 26 років і досі в ній не побувати, але страх перед отриманням шенгену робив свою справу. Європу я нарешті відкрила в рамках прес-тура в Польщу.
Система крута. В Польщі розуміють, що туризм - це золота жила. Викидів в атмосферу туризм не робить. Ресурси не витрачає. Їсти не просить. Тому в Польщі створили державну контору - Польську Туристичну Організацію. Виділяють на неї 10 мільйонів євро на рік. Організація займається тим, що піарить туристичну привабливість Польщі в різних країнах. Наприклад, запрошує журналістів і робить їм прес-тури. Що цікаво, бюджет у таких прес-турів невеликий. Бо з організацією на рівні партнерства співпрацюють різні готелі, замки та ресторани. Інфу про них публікують в брошурах Організації, у відповідь вони безкоштовно селять та годують таких от журналістів, як ми. Крута система, нє?
Повезли нас не в попсову Варшаву, Краків, Вроцлав та навіть не в Гданськ. А в Опольське воєводство, куди рідко приїзжають звичайні туристи. Туризм в Опольщизні тільки розвивається, от вони і піарять його іноземцям.
Ну що, поїхали?
Спочатку Віззейром долетіли до Катовіце. Звідти - в Опольщизну. Першу ніч селимость посеред лісу в отакому от затишному готельчику. В Польщі стало модно відкривати різні спа-готелі у віддалених від цивілізації місцях. Справа в тому, що на вихідних поляки вдома не сидять. Майже в усіх є авто (вони там дешеві), тому в суботу зранку вони завантажуються всією сім*єю в автівку і вирушають куди очі дивляться. Наприклад, кудись в ліс, у такий ось готельчик. Або плавати на байдарках. Або в парк розваг. Або в замок. Зарплата дозволяє так відпочивати - середньостатистичний поляк заробляє 1000 євро на місяць.
Переночували, відпочили, і рушаємо далі, в місто Пруднік. Тут живуть буквально 20 тисяч людей. Йопт, це третина Новомосковська! Зараз подивитесь фотки - зрозумієте мій подив.
Цю фотку ви вже бачили в ФБ. Повторюсь, багатоповерхівки в Польщі виглядають, як цукерочки. Причому, навіть в найменших містечках. І держава тут ні до чого. Більшість будинків керуються ОСМД. Тобто мешканці самі скидуються і ремонтують будинки. Держава хіба що може дати їм низьковідсотковий кредит на утеплення.
Комуналка дуже дорога, бездотаційна. Тому люди розуміють: не утепляться - будуть платити в рази більше. От і утеплились.
Загалом там всі будиночки, як цукерки. Такі малюють на заишних картинах. Ех...
Зараз ми піднімемось на цю вежу )
В ній була своєрідна в*язниця. Тут тримали людей, які не платили податки. Сидіти було хрєново, тому буквально через тиждень людина передивлялась свої погляди на життя та платила всі борги ))) От би нам так )))))
наш гід )
вид на місто Пруднік
Коли собачка покакала на газон, ми хором зупинились і почали дивитись: прибере, чи не прибере. А мужик дістав кульочок з кармана і таки прибрав )
Повторюсь: містечко в 20 тисяч мешканців... Молодь тут не затримується, їдуть заробляти бабло в більші міста. Але на старість повертаються додому. Місцева влада це розуміє, тому робить все, щоб людям було комфортно доживати тут свій вік.
ой, хто тут? ;))
Ще трошечки багатоповерхівок. Зверніть увагу, кондиціонери не стирчать, і до балконів ніхто не прилаштовує потворні надбудови. Заборонено. Бо некрасиво. Нам так нє жить
а вітрини манять солодощами )
виглядає казково...
А ще там кожен другий їздить на велосипеді. Молодь, пенсіонери, діти... Скрізь, просто скрізь є велопарковки. Місцями зустрічаються велодоріжки. І у всіх отакі от корзиночки: люди їздять в магазин за продуктами, на роботу, на навчання... В 20-тисячному місті це неймовірно зручно. І це при тому, що у кожного в гаражі стоїть авто. Але авто - то для вихідних, щоб поїхати кілометрів за 100-200 в якийсь замок. А по місту - на вєліках.
Невже десь люди справді живуть в такому ельдорадо?
А балкони - окремий привід, щоб закохатись в Польщу...
А ще нам показали своєріднй хостел. Він знаходиться в старовинній відреставрованій будівлі. Реставрували частково за кошти Євросоюзу. Всякі діти: спортсмени, паломники і.т.д. тут живуть дуже дешево, десь за 100 гривень з людини. Звичайні туристи теж можуть пожити, але трохи дорожче - приблизно за 160 гривень за ніч.
холл
Кімнати ось такі:
Конференц-зал. Тут вечорами показують фільми для всіх бажаючих, а вдень проходять всякі лекції, конференції і.т.п.
Модна директорша цього закладу. Загалом в Польші дуже стильні жінки. І дуууже рідко зустрічаються люди з зайвою вагою. В основном через активний спосіб життя.
А ще тому, що бути здоровим та підтянутим в Польші модно. Навіть курять тут мало хто. Роботодавці віддають перевагу людям, що слідкують за собою і навіть при прийнятті на роботу шкідливі звички можуть зіграти не на користь людини, що влаштовується. А от відвідування спортзалу - плюс.
З Прудніка нас везуть до Ниси. Це теж невеличке, але красивенне містечко.
У цієї каплички кумедна історія ) Колись в цьому місті лютувала чума. І народ почав молитись святому, який відповідає за здоров*я. Пообіцяли йому побудувати церкву на його честь, якщо чума втамується. З часом всі видужали, але людям було влом витрачати купу грошей на велику церкву. Тож прибудувати таку от капличку (білу).
Ще одна красивенька багатоповерхівка. Вони там всі такі, просто мені ніколи було всі перефотографувати (
Гляньте, яка чистота - таке враження, що тут ніхто не живе ))) Місто-музей їй-богу )
Всередині костелу
Найбільше мені сподобались вітражі. Це неймовірно!
Гляньте, як пишуть адреси будинків. Зручно і красиво.
Ще трохи погуляємо по Нисі, пооблизуємось і позаздримо )
На виїзді з міста - бастіон
Тут проводиться реконструкція, українці теж приїзжають. Але в позафестивальні дні - порожньо і тихо
А це наша прекрасна організатор - Олена )
З Ниси ми поїхали в Одмухов, але це вже зовсім інша історія...
Довелось мені днями відкрити для себе Європу. В наш час соромно дожити до 26 років і досі в ній не побувати, але страх перед отриманням шенгену робив свою справу. Європу я нарешті відкрила в рамках прес-тура в Польщу.
Система крута. В Польщі розуміють, що туризм - це золота жила. Викидів в атмосферу туризм не робить. Ресурси не витрачає. Їсти не просить. Тому в Польщі створили державну контору - Польську Туристичну Організацію. Виділяють на неї 10 мільйонів євро на рік. Організація займається тим, що піарить туристичну привабливість Польщі в різних країнах. Наприклад, запрошує журналістів і робить їм прес-тури. Що цікаво, бюджет у таких прес-турів невеликий. Бо з організацією на рівні партнерства співпрацюють різні готелі, замки та ресторани. Інфу про них публікують в брошурах Організації, у відповідь вони безкоштовно селять та годують таких от журналістів, як ми. Крута система, нє?
Повезли нас не в попсову Варшаву, Краків, Вроцлав та навіть не в Гданськ. А в Опольське воєводство, куди рідко приїзжають звичайні туристи. Туризм в Опольщизні тільки розвивається, от вони і піарять його іноземцям.
Ну що, поїхали?
Спочатку Віззейром долетіли до Катовіце. Звідти - в Опольщизну. Першу ніч селимость посеред лісу в отакому от затишному готельчику. В Польщі стало модно відкривати різні спа-готелі у віддалених від цивілізації місцях. Справа в тому, що на вихідних поляки вдома не сидять. Майже в усіх є авто (вони там дешеві), тому в суботу зранку вони завантажуються всією сім*єю в автівку і вирушають куди очі дивляться. Наприклад, кудись в ліс, у такий ось готельчик. Або плавати на байдарках. Або в парк розваг. Або в замок. Зарплата дозволяє так відпочивати - середньостатистичний поляк заробляє 1000 євро на місяць.
Переночували, відпочили, і рушаємо далі, в місто Пруднік. Тут живуть буквально 20 тисяч людей. Йопт, це третина Новомосковська! Зараз подивитесь фотки - зрозумієте мій подив.
Цю фотку ви вже бачили в ФБ. Повторюсь, багатоповерхівки в Польщі виглядають, як цукерочки. Причому, навіть в найменших містечках. І держава тут ні до чого. Більшість будинків керуються ОСМД. Тобто мешканці самі скидуються і ремонтують будинки. Держава хіба що може дати їм низьковідсотковий кредит на утеплення.
Комуналка дуже дорога, бездотаційна. Тому люди розуміють: не утепляться - будуть платити в рази більше. От і утеплились.
Загалом там всі будиночки, як цукерки. Такі малюють на заишних картинах. Ех...
Зараз ми піднімемось на цю вежу )
В ній була своєрідна в*язниця. Тут тримали людей, які не платили податки. Сидіти було хрєново, тому буквально через тиждень людина передивлялась свої погляди на життя та платила всі борги ))) От би нам так )))))
наш гід )
вид на місто Пруднік
Коли собачка покакала на газон, ми хором зупинились і почали дивитись: прибере, чи не прибере. А мужик дістав кульочок з кармана і таки прибрав )
Повторюсь: містечко в 20 тисяч мешканців... Молодь тут не затримується, їдуть заробляти бабло в більші міста. Але на старість повертаються додому. Місцева влада це розуміє, тому робить все, щоб людям було комфортно доживати тут свій вік.
ой, хто тут? ;))
Ще трошечки багатоповерхівок. Зверніть увагу, кондиціонери не стирчать, і до балконів ніхто не прилаштовує потворні надбудови. Заборонено. Бо некрасиво. Нам так нє жить
а вітрини манять солодощами )
виглядає казково...
А ще там кожен другий їздить на велосипеді. Молодь, пенсіонери, діти... Скрізь, просто скрізь є велопарковки. Місцями зустрічаються велодоріжки. І у всіх отакі от корзиночки: люди їздять в магазин за продуктами, на роботу, на навчання... В 20-тисячному місті це неймовірно зручно. І це при тому, що у кожного в гаражі стоїть авто. Але авто - то для вихідних, щоб поїхати кілометрів за 100-200 в якийсь замок. А по місту - на вєліках.
Невже десь люди справді живуть в такому ельдорадо?
А балкони - окремий привід, щоб закохатись в Польщу...
А ще нам показали своєріднй хостел. Він знаходиться в старовинній відреставрованій будівлі. Реставрували частково за кошти Євросоюзу. Всякі діти: спортсмени, паломники і.т.д. тут живуть дуже дешево, десь за 100 гривень з людини. Звичайні туристи теж можуть пожити, але трохи дорожче - приблизно за 160 гривень за ніч.
холл
Кімнати ось такі:
Конференц-зал. Тут вечорами показують фільми для всіх бажаючих, а вдень проходять всякі лекції, конференції і.т.п.
Модна директорша цього закладу. Загалом в Польші дуже стильні жінки. І дуууже рідко зустрічаються люди з зайвою вагою. В основном через активний спосіб життя.
А ще тому, що бути здоровим та підтянутим в Польші модно. Навіть курять тут мало хто. Роботодавці віддають перевагу людям, що слідкують за собою і навіть при прийнятті на роботу шкідливі звички можуть зіграти не на користь людини, що влаштовується. А от відвідування спортзалу - плюс.
З Прудніка нас везуть до Ниси. Це теж невеличке, але красивенне містечко.
У цієї каплички кумедна історія ) Колись в цьому місті лютувала чума. І народ почав молитись святому, який відповідає за здоров*я. Пообіцяли йому побудувати церкву на його честь, якщо чума втамується. З часом всі видужали, але людям було влом витрачати купу грошей на велику церкву. Тож прибудувати таку от капличку (білу).
Ще одна красивенька багатоповерхівка. Вони там всі такі, просто мені ніколи було всі перефотографувати (
Гляньте, яка чистота - таке враження, що тут ніхто не живе ))) Місто-музей їй-богу )
Всередині костелу
Найбільше мені сподобались вітражі. Це неймовірно!
Гляньте, як пишуть адреси будинків. Зручно і красиво.
Ще трохи погуляємо по Нисі, пооблизуємось і позаздримо )
На виїзді з міста - бастіон
Тут проводиться реконструкція, українці теж приїзжають. Але в позафестивальні дні - порожньо і тихо
А це наша прекрасна організатор - Олена )
З Ниси ми поїхали в Одмухов, але це вже зовсім інша історія...