13. Гоа. Три дні в раю. Ну, майже )
Гоа ми лишили на кінець подорожі, щоб трохи відпочити від відпочинку =) Взагалі-то я туди їхати і не хотіла, бо попсовіше попси важко собі уявити ) Але Ед любить море, та й від Бомбея це не так далеко - довелось з'їздити.
Коли ми приїхали в (на) Гоа, сезон там вже завершувався. Це був кінець квітня, починалась аццька спека, і всі туристи переселялись поближче до гір, кудись в Дхарамсалу. Ми ж навпаки звідти пересувались на південь. Не надто розумно, але що поробиш? )
Інтернет пестрить відгуками, що на Гоа все страшно дорого. Перша ж пропозиція житла підтвердила цю інфу - за кімнату у нас попросили в районі 250 гривень (для Індії це дещо анріал). Але на цьому, власне, ознаки присутності дороговизни і завершились. Буквально з другої спроби ми зняли таку саму кімнату за 80 гривень, ще й з холодильником та мальовничою верандою. От в цьому будинку:
Сама кімната. Простора і чиста. В якомусь Бердянську така б коштувала разів в чотири-п'ять дорожче ))) Ну а шо, Бердянськ - це ж вам не якесь там Гоа ))))))
бонус - веранда =)
і вид з веранди.
балконний лук =)
Ну і ще один ракурс нашого дому. До моря, до речі, було хвилин 7 пішки )
На Гоа в кінці квітня було дуууууже спекотно, тому вдень я навіть не ризикувала висовуватись на вулицю - валялась в номері читала книгу. Попускало лише ввечері
Той, хто був лише на Гоа, Індії по суті і не бачив. Бо тут нічого не схоже на Індію, скоріше на якесь село в Туреччині, чи може Крим в доокупаційні часи...
Якщо у Вріндавані були магазини сувенірів "Крішна", турагентства "Крішна" та кафешки "В гостях у Крішни", то тут хостели - "Дача Ісуса" (якщо я правильно переклала)
=) Нуачо )
Пальми - це звісно красиво, але їхні прекрасні плоди перед падінням зазвичай не попереджають перехожих. Пару разів бачили кокосопад посеред вулиці. Цікаво було б дізнатись статистику, скільки голів туристів ті кокоси вже розбили...
Т.я. на Гоа в основному їздять москалі, місцеві підлаштувались під потреби ринку. Кожен другий продавець-індус з ужасним акцентом каже "Прівєт, как дєла?", це трохи піддіставало, якшо чесно.
а ще колись тут була португальська колонія, від якої лишились християнські храми та трохи будиночків
"Подорожуйте з тріппером!" =)
меню теж практично скрізь перекладено російською... ну, хто як зміг - так і переклав =)
хочете "говяхій бифстроган"? )))
ще трохи португальських залишків...
А тут кажись Гугл постарався )
Ціни в кафешках там теж, до речі, цілком демократичні. Ну може на 10-15% вище, ніж в решті Індії, але по українським міркам - тьху )
Далі в основному фотки Еда, бо поки він гуляв, я ховалась в кімнаті від спеки )
"Територія, вільна від пісяння" ))))
На Гоа багато пляжів, всі між собою схожі. Тим більше для мене, яка не фанат моря, тому в сортах пляжів не розбираюсь )
Найбільше Гоа запам'ятався мені ананасами =) Вони там коштували від 6 гривень за штуку і були на смак просто ідеальними, спілими, солодющими і смачнющими. Тому протягом трьох днів на Гоа ми їли по ананасу на сніданок, обід і вечерю ) Губи та язик в результати розкисли, але це вже зовсім інша історія )))
от як, за нашими уявленнями, мали виглядати трущоби Бомбея )
З Гоа до Делі ми летіли вже іншими місцевими авіалініями - IndiGo. Нічо так, на Віззеір схоже. (квиток купляли за пару місяців, за 800 гривень за штуку).
В Делі затарились сувенірами і попрощались з Індією до наступного разу =)
The end.
Дякую, що читали! =)
Коли ми приїхали в (на) Гоа, сезон там вже завершувався. Це був кінець квітня, починалась аццька спека, і всі туристи переселялись поближче до гір, кудись в Дхарамсалу. Ми ж навпаки звідти пересувались на південь. Не надто розумно, але що поробиш? )
Інтернет пестрить відгуками, що на Гоа все страшно дорого. Перша ж пропозиція житла підтвердила цю інфу - за кімнату у нас попросили в районі 250 гривень (для Індії це дещо анріал). Але на цьому, власне, ознаки присутності дороговизни і завершились. Буквально з другої спроби ми зняли таку саму кімнату за 80 гривень, ще й з холодильником та мальовничою верандою. От в цьому будинку:
Сама кімната. Простора і чиста. В якомусь Бердянську така б коштувала разів в чотири-п'ять дорожче ))) Ну а шо, Бердянськ - це ж вам не якесь там Гоа ))))))
бонус - веранда =)
і вид з веранди.
балконний лук =)
Ну і ще один ракурс нашого дому. До моря, до речі, було хвилин 7 пішки )
На Гоа в кінці квітня було дуууууже спекотно, тому вдень я навіть не ризикувала висовуватись на вулицю - валялась в номері читала книгу. Попускало лише ввечері
Той, хто був лише на Гоа, Індії по суті і не бачив. Бо тут нічого не схоже на Індію, скоріше на якесь село в Туреччині, чи може Крим в доокупаційні часи...
Якщо у Вріндавані були магазини сувенірів "Крішна", турагентства "Крішна" та кафешки "В гостях у Крішни", то тут хостели - "Дача Ісуса" (якщо я правильно переклала)
=) Нуачо )
Пальми - це звісно красиво, але їхні прекрасні плоди перед падінням зазвичай не попереджають перехожих. Пару разів бачили кокосопад посеред вулиці. Цікаво було б дізнатись статистику, скільки голів туристів ті кокоси вже розбили...
Т.я. на Гоа в основному їздять москалі, місцеві підлаштувались під потреби ринку. Кожен другий продавець-індус з ужасним акцентом каже "Прівєт, как дєла?", це трохи піддіставало, якшо чесно.
а ще колись тут була португальська колонія, від якої лишились християнські храми та трохи будиночків
"Подорожуйте з тріппером!" =)
меню теж практично скрізь перекладено російською... ну, хто як зміг - так і переклав =)
хочете "говяхій бифстроган"? )))
ще трохи португальських залишків...
А тут кажись Гугл постарався )
Ціни в кафешках там теж, до речі, цілком демократичні. Ну може на 10-15% вище, ніж в решті Індії, але по українським міркам - тьху )
Далі в основному фотки Еда, бо поки він гуляв, я ховалась в кімнаті від спеки )
"Територія, вільна від пісяння" ))))
На Гоа багато пляжів, всі між собою схожі. Тим більше для мене, яка не фанат моря, тому в сортах пляжів не розбираюсь )
Найбільше Гоа запам'ятався мені ананасами =) Вони там коштували від 6 гривень за штуку і були на смак просто ідеальними, спілими, солодющими і смачнющими. Тому протягом трьох днів на Гоа ми їли по ананасу на сніданок, обід і вечерю ) Губи та язик в результати розкисли, але це вже зовсім інша історія )))
от як, за нашими уявленнями, мали виглядати трущоби Бомбея )
З Гоа до Делі ми летіли вже іншими місцевими авіалініями - IndiGo. Нічо так, на Віззеір схоже. (квиток купляли за пару місяців, за 800 гривень за штуку).
В Делі затарились сувенірами і попрощались з Індією до наступного разу =)
The end.
Дякую, що читали! =)