Якби я була фрілансером і могла жити, де захочу, напевно б рік-другий пожила у Дхарамсалі. Колись сюди від тоталітарної китайської влади втекли тібетці, і тепер у Дхарамсалі практично Тібет: все пронизане духом свободи, повітря чисте, скрізь буддисти, стан медитаційний. А ландшафт примушує підтягувати фізичну форму, бо це місто, м'яко кажучи, не
(
Read more... )
Comments 17
А можно вопрос, почему ты никогда не улыбаешься на фотографиях?
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
але якщо серйозно, то тоді обережно і з усілями козлячими ковдрами (таких у Карпатах повно). найНЕалергенніша шерсть (перевірено мною, пожиттєвим алергіком) - це овеча. в мене і ковдра, і валянки з неї - нормально.
Reply
Reply
До речі, я зараз читаю "Камеру обскуру" :)
Reply
і як тобі книга?
Reply
Reply
Сміття, бруд, клопи, тропічні інфекції, натовпи людей напевно ще довго будуть стримувати від поїздки в ту країну, хоча подивитись там є на що, безсумнівно.
Reply
я - з другої групи. Я сприймаю сміття як частину Індії, без якої це була б інша Індія. І після того, що читала раніше, очікувала, що вона ще брудніша.
Reply
Leave a comment