не бійтесь красти - ментам пофіг

Mar 03, 2013 16:41

І все-таки наші правоохоронці - найправоохоронніші в світі! Навіть ім'я, прізвище, домашня адреса злочинця, заява постраждалих та десяток свідків - ні разу не аргумент для затримання. Якщо хочете, щоб когось покарали - певно треба самим хапати його за шкірку, тягнути у відділок, закрити за ним двері камери та охороняти, щоб не втік. Інакше - ніфіга.

Тиждень тому нашу дачу (будинок, в якому колись бабуся з дідусем жили) пограбували. Мало того, що винесли газову плиту, пилосос, холодильник, телевізор, пралку та усе, що було металеве - ще й побили вікна, все розтрощили, та навіть виламали сітку, де колись жили кролики. Техніка була старенька, радянська, але все ж працювала - влітку можна було пару днів пожити, поки колупаєшся в огороді або гризеш немиту полуницю прямо з кущів.

Методом опитування сусідів, з'ясувалось, що у банкеті винен алкаш, що живе недалеко. Він навіть не ховався - спокійно собі тягав потроху різні прибори і здавав на металолом або продавав. Пару разів у нього навіть питали, чого це ти з чужого двору пилосос тягнеш, він казав, що типу в цей будинок його пустили пожити, тож можна.

Коротше, викликали батьки міліцію. Показали розтрощений будинок. Розказали про зниклу техніку Написали заяву. Оцінили збитки. Повідомили всі дані цього алкаша. Буквально показали пальцем на дім, де він живе. Всі сусіди підтвердили, що то був він. "Ви вже не перші, хто на нього жаліється, він постійно до когось залазить. Посадимо!" - відзвітували мєнти.

Дні через три-чотири батькам дзвонять сусіди, мовляв знову цей ідіот лізе в дім - певно хоче дотягати все, що не дотягав.
Батьки приїхали, застали його буквально у вікні - з чимось там вилазив.
"Тебе що, так швидко з міліції випустили?" - питають.
"Яка міліція? До мене ніхто не приходив". - каже.

Викликали тих ментів ще раз. Ті довго жалілись, мовляв йой-йой, роботи багато, часу мало, алкашів таких дофіга, пишіть ще одну заяву і давайте сюди ще свідків.

Вопщєм чомусь мені здається, що через пару днів сусіди знову дзвонитимуть...

соціалка, життєве

Previous post Next post
Up