Так дивно з цими іграшками... Поки це просто набір частин тіла, здається фігня якась, цього разу не вийшло, викидай нафіг. А як тільки у звірюшки з*являються очі, вона ніби оживає. У тебе в руках вже не композиція з ниток, а живий організм. Я наприклад не можу піти спати, поки у тваринки чогось недостає - рук, або ніг, або вух... Прям шкода її інвалідом лишати, і соромно дуже, ніби завинила перед нею.
Їй богу, містика =)
Тому оце слоненятко довго не давало спати ) Але воно того вартувало, ну правда ж няшечка? ))))
Тепер воно висітиме на моєму туристичному рюкзаку, разом з двома новонародженими сусідами. Сусіди під катом =)