блогерське
Коли мене колеги-журналісти питають "За що ти не любиш Януковича?", або "Чому Табачник заслуговує на гнилі помідори?", у мене починається ступор. Презирливе ставлення до цих людей (до Я. та Т., а не до колег) мені здається аксіомою, настільки очевидним фактом, що сама потреба у відповіданні на це питання звучить дивно. Особливо з вуст журналістів, які ж наче бачать, що відбувається довкола.
В такі моменти мені здається, що ми, мешканці блогосфери, живемо у відірваному від життя середовищі. Нам здаються очевидними факти, які у багатьох викликають сумнів.
Це теж, між іншим, своєрідне промивання мозку. Комусь чистить мозок телевізор, а комусь ЖеЖешечка, у якій визнані більшістю блогерів думки стають істиною. Я зараз не про Януковича, не тільки про нього - таких фактів багато. "Блогер" - це як окремий різновид людини ) Є чоловік, є жінка, а є блогер =)
В такі моменти мені здається, що ми, мешканці блогосфери, живемо у відірваному від життя середовищі. Нам здаються очевидними факти, які у багатьох викликають сумнів.
Це теж, між іншим, своєрідне промивання мозку. Комусь чистить мозок телевізор, а комусь ЖеЖешечка, у якій визнані більшістю блогерів думки стають істиною. Я зараз не про Януковича, не тільки про нього - таких фактів багато. "Блогер" - це як окремий різновид людини ) Є чоловік, є жінка, а є блогер =)