Як для людини, яка не любить пива та не їсть м*яса, останні два дні у мене були як на підбір: дві пивоварні, музей пива та сало-кафе =)
Але було цікаво, без прес-туру я по таких місцях би не пішла.
Зараз розкажу вам про музей Львівського пива (і пива взагалі) та про ресторан "Дім Роберта Домса". Справжній рай для пиволюбів )
на вході всякі бочки
це рази в два вище за людський зріст, якшо шо )
на вході в музей всіх зустрічає яскравий левик )
та стара реклама львівського пива )
і дууже старі бочки
на подвір*ї - машинка, яка пиво розвозить. Ну або колись розвозила )
примірники сучасного Львівського пива різних сортів
Цей келих можна було виграти, збираючи кришечки. Майже 2 кілограми срібла. Близько п*яти таких келихів були виграні (якщо вірити організаторам) та віддані народу )
а таким пиво було колись )
і таким теж )
інтер*єр музею приємний. Люстри теж символічні, кожна з них имволізує якусь складову пива
через прозорі віконечка в підлозі можна глазіти на те, що відбувається в ресторані.
колекція старовинних пляшок, кожна з них має свою історію
на цій тачці перевозили солод
ще одна стара реклама пива )
колекція келихів )
зацініть стільчики )
а це ми вже йдемо в сам ресторан
кажуть, що це найстаріше у львові примішення закладухарчування. Колись тут були пивні склади. А Роберт Домс - один з перших власників заводу, де й досі виробляється Львівске пиво. Будівля побудована 1715 року.
заклад в стилі класичного пабу. Мені не сподобалось, бо я не пиволюб. Цінителі сказали, що круто. Їм видніше )
в кожному залі - величезний екран, щоб дивитись футбол ) Якраз йшов матч: Карпати проти ще когось там.
ще один зал
всьо.