Катеринослав нагорний :)
Якщо придивитись, Дніпро наш Петровськ - досить цікаве місто. Особливо якщо гуляти по ньому з вдалою людиною ) Сьогодні три години топали містом з кльовим екскурсоводом. Пам'ятаєте, Антон вже водив нас Катеринославом приозерним, тепер гуляли по нагорній частині. Деякі місця неочікувано здивували.
Це - будівля нинішнього анатомічного музею. Будувалась вона цілих 12 років і раніше тут була жіноча вища школа, одна з перших на території нинішньої України. Жінки організувались і сказали, що теж хочуть вищу освіту (до цього це задоволення було тільки для мужиків) - і от їм збудували вуз. Проектував цю будівлю, до речі, той самий архітектор, що й ЦУМ, Дитячий світ та Театр Горького - чувака звали Олександр Красносельський.
На території цього парку був цвинтар чотирьох війн, бо там ховали загиблих в Кримській, двох світових та ще якійсь там війні. Під час Кримської війни людей цінували приблизно так само, як зараз свиней у Миргороді, тож замість того, щоб купити зброю - молились святому Миколаю. Щось типу "Закидаємо англійців шапками!". Поранених врешті було дофіга, звозили їх з Крима в Катеринослав та розпіхували по будинках мешканців, бо лікарень не вистачало. Чверть з поранених помирали і були поховані тут.
Отак раніше виглядало це місце. Коли вирішили будувати парк, церкву двічі підривали, але так і не змогли знищити до кінця. Тому просто засипали рештки землею та зробили монумент на підвищенні.
Це екскурсовод Антон :) Привіт!
До речі, коли цвинтар тут розрили та перетворили на парк, тут поставили карусель та влаштували танцмайданчик, Потім подумали-подумали і вирішили, що танцювати на кістках - якось некошерно і перестали.
А це - той самий пагорб. Кажуть, що якщо його розкопати, то можна знайти рештки церкви. А ще - могилу відомого в Дніпрі чувака на прізвище Поль. Цікавий був чувак - він цікавився історією та гуляв по нашому краю з палкою, тикаючи її в землю. Догулявся до того, що знайшов унікальне родовище залізної руди - криворізький басейн:)
А ще у Поля було дофіга всяких історичних штуковин, з яких свого часу і почався наш історичний музей, який потім назвали музеєм Яворницького, хоча справедливіше було б назвати музеєм Поля.
Вулицю Гагаріна раніше називали Лагерна, об там розташовувлись казарми. Зокрема в цій будівлі - там був Симферопольський та Феодосійський полки, саме тому сусідні вулиці тепер називають Феодосійська та Симферопольська :) А ще раніше Гагаріна називали Вузівською. Ясно чому.
Це - будинок Вюрглера. Чувак був дуууже багатим, у нього була одна з перших автівок в усьому Катеринославі. А ще в 1900 році в місті налічувалось всього 400 телефонних номерів, так от чотири з них належали Вюрглеру.
у будинка отакі красивенькі східці.
Тут з нашою екскурсією сталась весела пригода. До нас раптово приєднався дідусь, який виявився колишнім викладачем історії, і для своїх 75 років лишився огого яким адекватним та грамотним. Він розказав декілька історичних деталей про цей дім.
Ми пропонуємо діду продовжити екскурсію з нами, але він віднєкується і тікає.
- Здоров*я вам, і бережіть свої знання та мудрість!, - сказала йому наша группа. Відповів він несподівано:
- Головне на ніч не їжте! - і для своїх 75 побіг додому напрочуд жваво та весело :)
А біля будинку Вюрглера на паркані сидять три отакі жабки. Кажуть, що дочка власника будинку потонула, і в пам*ять про неї було зроблено оцих жабок. А за деякими міфологіями жаба - символ воскресіння. В інших міфологіях жаба - символ народження дітей, типу вона витягує дитину з води. Отака фігня, малята.
а потім ми йшли заплутаними дворіками в районі вулиці Жуковського та побачили 100-річну церкву, про існування якої ніхто навіть не здогадувався. Зараз там якийсь склад, але сама її наявність здивувала.
церкву будували для війскових Симферопольського полка. Раніше тут була площа Абрамовича, а потім все забудували маленькими будиночками.
все акуратно викладено цеглинками :)
отакий от смішний балкончик в районі вулиці Клари Цеткін:)
в Художньому музеї раніше було Землемірне училище. Вважалось, що високі стелі корисні для циркуляції повітря, а значить здоров*я. Коли училище закрили, почався музей - спочатку тут було лише 64 картини, а тепер колекція кльового живопису на три поверхи.
просто будівля красива, не знаю про неї ніічого
цей будинок будував єврейський революціонер. До будинку на цьому місці було кафе, де збирались революціонери щоб потриндіти. Потім побудували будинок і здавали в ньому житло. А коли власник збанкрутів, тут був публічний дім :)
це теж колись було "Доходним домом", тобто тут здавалось житло в оренду
віконця красиві, якщо придивитись :)
а це місце взагалі неочікувано круте, воно знаходиться в одному з подвір*їв в районі вулиці Гоголя. Колись це був приватний особняк заможної людини, а драбина вела в сад.
зараз на драбину страшно ступати, але подружні пари ризикують і фоткаются на ній - ціла черга стоїть :) Ну круто ж виглядає, да?
я й не здогадувалась, що в Дніпрі є такі місця )
цей же дім з іншого боку
а це пам*ятник зрозумілокому. До цього в місті 30 років простояв інший пам*ятник Гоголю, але потім він раптово зник в невідомому напрямку, наче привид - навіть жодної фотки не лишилось. А тут якраз підходило 150-річчя з дня народження Г., тож довелось будувати новий пам*ятник. Проектував його той самий чувак, що й пам*ятник Пушкіну.
це я помітила вже після екскурсії, тож ніфіга не можу сказати, зате можу показати :)
всьо!
Це - будівля нинішнього анатомічного музею. Будувалась вона цілих 12 років і раніше тут була жіноча вища школа, одна з перших на території нинішньої України. Жінки організувались і сказали, що теж хочуть вищу освіту (до цього це задоволення було тільки для мужиків) - і от їм збудували вуз. Проектував цю будівлю, до речі, той самий архітектор, що й ЦУМ, Дитячий світ та Театр Горького - чувака звали Олександр Красносельський.
На території цього парку був цвинтар чотирьох війн, бо там ховали загиблих в Кримській, двох світових та ще якійсь там війні. Під час Кримської війни людей цінували приблизно так само, як зараз свиней у Миргороді, тож замість того, щоб купити зброю - молились святому Миколаю. Щось типу "Закидаємо англійців шапками!". Поранених врешті було дофіга, звозили їх з Крима в Катеринослав та розпіхували по будинках мешканців, бо лікарень не вистачало. Чверть з поранених помирали і були поховані тут.
Отак раніше виглядало це місце. Коли вирішили будувати парк, церкву двічі підривали, але так і не змогли знищити до кінця. Тому просто засипали рештки землею та зробили монумент на підвищенні.
Це екскурсовод Антон :) Привіт!
До речі, коли цвинтар тут розрили та перетворили на парк, тут поставили карусель та влаштували танцмайданчик, Потім подумали-подумали і вирішили, що танцювати на кістках - якось некошерно і перестали.
А це - той самий пагорб. Кажуть, що якщо його розкопати, то можна знайти рештки церкви. А ще - могилу відомого в Дніпрі чувака на прізвище Поль. Цікавий був чувак - він цікавився історією та гуляв по нашому краю з палкою, тикаючи її в землю. Догулявся до того, що знайшов унікальне родовище залізної руди - криворізький басейн:)
А ще у Поля було дофіга всяких історичних штуковин, з яких свого часу і почався наш історичний музей, який потім назвали музеєм Яворницького, хоча справедливіше було б назвати музеєм Поля.
Вулицю Гагаріна раніше називали Лагерна, об там розташовувлись казарми. Зокрема в цій будівлі - там був Симферопольський та Феодосійський полки, саме тому сусідні вулиці тепер називають Феодосійська та Симферопольська :) А ще раніше Гагаріна називали Вузівською. Ясно чому.
Це - будинок Вюрглера. Чувак був дуууже багатим, у нього була одна з перших автівок в усьому Катеринославі. А ще в 1900 році в місті налічувалось всього 400 телефонних номерів, так от чотири з них належали Вюрглеру.
у будинка отакі красивенькі східці.
Тут з нашою екскурсією сталась весела пригода. До нас раптово приєднався дідусь, який виявився колишнім викладачем історії, і для своїх 75 років лишився огого яким адекватним та грамотним. Він розказав декілька історичних деталей про цей дім.
Ми пропонуємо діду продовжити екскурсію з нами, але він віднєкується і тікає.
- Здоров*я вам, і бережіть свої знання та мудрість!, - сказала йому наша группа. Відповів він несподівано:
- Головне на ніч не їжте! - і для своїх 75 побіг додому напрочуд жваво та весело :)
А біля будинку Вюрглера на паркані сидять три отакі жабки. Кажуть, що дочка власника будинку потонула, і в пам*ять про неї було зроблено оцих жабок. А за деякими міфологіями жаба - символ воскресіння. В інших міфологіях жаба - символ народження дітей, типу вона витягує дитину з води. Отака фігня, малята.
а потім ми йшли заплутаними дворіками в районі вулиці Жуковського та побачили 100-річну церкву, про існування якої ніхто навіть не здогадувався. Зараз там якийсь склад, але сама її наявність здивувала.
церкву будували для війскових Симферопольського полка. Раніше тут була площа Абрамовича, а потім все забудували маленькими будиночками.
все акуратно викладено цеглинками :)
отакий от смішний балкончик в районі вулиці Клари Цеткін:)
в Художньому музеї раніше було Землемірне училище. Вважалось, що високі стелі корисні для циркуляції повітря, а значить здоров*я. Коли училище закрили, почався музей - спочатку тут було лише 64 картини, а тепер колекція кльового живопису на три поверхи.
просто будівля красива, не знаю про неї ніічого
цей будинок будував єврейський революціонер. До будинку на цьому місці було кафе, де збирались революціонери щоб потриндіти. Потім побудували будинок і здавали в ньому житло. А коли власник збанкрутів, тут був публічний дім :)
це теж колись було "Доходним домом", тобто тут здавалось житло в оренду
віконця красиві, якщо придивитись :)
а це місце взагалі неочікувано круте, воно знаходиться в одному з подвір*їв в районі вулиці Гоголя. Колись це був приватний особняк заможної людини, а драбина вела в сад.
зараз на драбину страшно ступати, але подружні пари ризикують і фоткаются на ній - ціла черга стоїть :) Ну круто ж виглядає, да?
я й не здогадувалась, що в Дніпрі є такі місця )
цей же дім з іншого боку
а це пам*ятник зрозумілокому. До цього в місті 30 років простояв інший пам*ятник Гоголю, але потім він раптово зник в невідомому напрямку, наче привид - навіть жодної фотки не лишилось. А тут якраз підходило 150-річчя з дня народження Г., тож довелось будувати новий пам*ятник. Проектував його той самий чувак, що й пам*ятник Пушкіну.
це я помітила вже після екскурсії, тож ніфіга не можу сказати, зате можу показати :)
всьо!