З одного боку, часто впадлу вилізти з квартири в сусідній магазин. З іншого, інколи зовсім не влом поїхати за 500 кілометрів, щоб патусіть один вечір з новими людьми ) Береш рюкзак, карту, фєнькі і вперед ) Таким чином вчора я потрапила в сталіцу нашей родіни. Дві фури туди, дві фури назад. Якось занадто легко.
Перший водій виявився книголюбом - у нього весь бардачок був завалений книгами. Розговорились на цю тему, і я не встигала записувати те, що він мені радив почитати :)
Він довіз до Кобеляк, знайшов мені по рації попутню фуру, так що я вийшла від нього, пересіла в іншу машину і поїхала прямо до Києва ) Неспортивно, зате швидко :)
По Києву мене вигулювали позитивні хлопці
i_grygorovych та
aka_lordy , влаштували цілу екскурсію та показали декілька особливих досі небачених місць. Наприклад от. Схоже на Львів, але нє, це Київ:
Вулиця називається Воздвиженська. Милі будиночки )
Ну ах же!
а цей взагалі на ляльковий схожий )))
потім ми пішли в гості до ворон ) Вони живуть в одному з дворів в клітках )
ворони дресировані. це якісь воронособачки ) Вони приносять палочку, якщо їм її кинути )
красиві ))
а це просто храм кльовий )
Далі розвіртуалилась з
romangruts , якому респект і уважуха за вписку, кльову розмову за вечірнім чаєм, гостинність та позитив )))
Дорога назад вийшла знову неспортивна. Варто було підняти руку на Бориспільській трасі, як перша ж машина зупинилась. Це був спілкувастий львівський дилекобійник, з машини якого аж під Решетилівкою дуже не хотілось виходити. Ми навіть телефонами обмінялись. Пан Ігор їздить по всій Європі, сказав - зробиш візу, дзвони, покатаю :))
Варто було зайти за поворот в Решетилівці, піймала фуру на Дніпропетровськ. Перше, що кинулось в очі в автівці - пачка презервативів на самому видному місці. Але жодних поползновєній в ту сторону не було, водій виявився респектним та адекватним :)
Коротше, ніякого екстремізму та пригод :( Аж написати толком нічого :((