Це мав бути мій черговий пост :) Але, ладно, кину сюди.
Як роблять ефект 25-го кадру??? Та ніяк, бо його зробити так важко, що за це просто не беруться. А усі ці повідомлення про кока-колу, продану під час сеансу - просто газетна качка, пустослів’я і маячня. Почнемо з принципу роботи кінопроектору. Стандартна швидкість показу фільму - 24 кадри в секунду. Протягом 1/48 секунди на екрані проектується нерухомий кадр. Потім об’єктив перекривається обтюратором, протягом 1/48 сек. плівка перемотується на 1 кадр, обтюратор прибирається геть, наступні 1/48 сек. показують наступний кадр і т.д. Тобто пів часу кінофільму на екран зображення не проектується взагалі. Для створення «ефекту 25 кадру» треба використовувати два синхронізовані проектори. Основний проектор крутить фільм у нормальному режимі. Додатковий проектує нерухоме зображення (той горезвісний 25 кадр) і то у проміжки часу, коли об’єктив основного закритий обтюратором. Є ще два важливих моменти: яскравість «25-го» повинна бути нижче середньої яскравості кадрів основного фільму; час його демонстрації повинен бути менше 1/48 секунди. Ці два параметра підбираються так, щоб не перевищити поріг, після якого позасвідомий фіксований подразник потрапляє у сферу усвідомленої уваги. Звідси випливає, як дрейфуюча шхуна, що 1) у звичайному кінотеатрі ви навряд чи побачите фільм з такою закладкою якогось додаткового кадру; 2) у звичайному телевізорі такий трюк неможливий узагалі (хоча це не означає, що нема інших способів реалізації цього проекту). Найбільше цим люблять у наш час спекулювати розробники мовних програм. Начебто за допомогою невидимого кадру можна вивчити мову. І, що найдивніше, клієнти купуються на цю халяву для ледацюг. Хоча ж запам’ятовування відбувається через осмислення, але знаходяться люди, які вірять у фокуси з 25-тим кадром.
Click to view
Але, ладно, кину сюди.
Як роблять ефект 25-го кадру??? Та ніяк, бо його зробити так важко, що за це просто не беруться. А усі ці повідомлення про кока-колу, продану під час сеансу - просто газетна качка, пустослів’я і маячня.
Почнемо з принципу роботи кінопроектору. Стандартна швидкість показу фільму - 24 кадри в секунду. Протягом 1/48 секунди на екрані проектується нерухомий кадр. Потім об’єктив перекривається обтюратором, протягом 1/48 сек. плівка перемотується на 1 кадр, обтюратор прибирається геть, наступні 1/48 сек. показують наступний кадр і т.д. Тобто пів часу кінофільму на екран зображення не проектується взагалі.
Для створення «ефекту 25 кадру» треба використовувати два синхронізовані проектори. Основний проектор крутить фільм у нормальному режимі. Додатковий проектує нерухоме зображення (той горезвісний 25 кадр) і то у проміжки часу, коли об’єктив основного закритий обтюратором. Є ще два важливих моменти: яскравість «25-го» повинна бути нижче середньої яскравості кадрів основного фільму; час його демонстрації повинен бути менше 1/48 секунди. Ці два параметра підбираються так, щоб не перевищити поріг, після якого позасвідомий фіксований подразник потрапляє у сферу усвідомленої уваги.
Звідси випливає, як дрейфуюча шхуна, що 1) у звичайному кінотеатрі ви навряд чи побачите фільм з такою закладкою якогось додаткового кадру; 2) у звичайному телевізорі такий трюк неможливий узагалі (хоча це не означає, що нема інших способів реалізації цього проекту).
Найбільше цим люблять у наш час спекулювати розробники мовних програм. Начебто за допомогою невидимого кадру можна вивчити мову. І, що найдивніше, клієнти купуються на цю халяву для ледацюг. Хоча ж запам’ятовування відбувається через осмислення, але знаходяться люди, які вірять у фокуси з 25-тим кадром.
Reply
Reply
Leave a comment