учбове

Feb 24, 2011 17:55

Основний сенс в курсах англійської - ти платиш за те, щоб хтось тебе штурхав.

Звичайно можна було просто купити підручників, закачати дисків, знайти безкоштовні онлайн-уроки, познайомитись з іноземцями в Скайпі... Але підручники треба систематично читати, диски - запускати, онлайн-уроки виконувати, з іноземцями спілкуватись. І при цьому тебе ніхто не гнобить, якщо сотий раз відкладеш навчання на завтра. І, що гірше - ніхто не хвалить, якщо вивчиш 100 нових слів за тиждень.

А нам життєвонеобхідно, щоб хтось гнобив і хвалив. А ще - дуже не хочеться бути гірше за інших в групі. І це якось більш стимулює, ніж бажання читати Джека Лондона в оригіналі, чи вписувати іноземців з каучсьорфінгу, чи навіть перспектива подорожувати автостопом по Європі.

А ще важливо платити за курси власноруч зароблені гроші, а не мамині\бабусині\чоловікові. Бо жлобський принцип "І шо я оце - заплатила, а ходити не буду???" виграє по зрівнянню з "А вдома тепла ковдрочка" чи "Ой шось голова болить".

психологія, меркантильне, як я вчила англійську

Previous post Next post
Up