Шмітт. Секта егоїстів.
Відкрила для себе Шмітта. Кажуть, що "Секта Егоїстів" - не найкраща його річ, але у мене прочиталось на одному диханні.
Коротко: чувак вирішив, що він Бог, бо світ існує в його відчуттях, а світу поза своєю присутністю він не бачив. Заявив про це всім, і вів з усіма на цю тему цікаву полеміку ) А потім закохався в жінку, зрозумів, що не може керувати її присутністю та її почуттями і злякався, що він не Бог. Далі сюжет ще цікавіший, але щоб не обломати кайфу, розкривати не буду.
Паралельно з цим - лінія сюжету, в якій автор знаходить інфу про цього героя і починає розкопувати про нього легенди та чутки. Згодом виявляється, що автор сам вигадав героя і пише про нього книгу. А в кінці... нє, не скажу.
Коротше, тонкий стьоб з релігії, егоїстичності та псевдофілософії. А стиль у автора легкий та читабельний. А сюжет захоплюючий і не відпускає, хоча це якось мірою інтелектуальне чтіво. В общєм, раджу.
КАЧАТИ ТУТ