Як дєвачка Таня панір готувала
Тільки не смійтеся, але у мене знову не працює ЖЖ. Так шо я знову через проксі. Але пости про вихідні таки спробую повісити, хай навіть заради цього прийдеться вивчити ХТМЛ. Отже пост номер один:
****
Якщо хтось не знає, панір - це така мажорська назва домашнього сиру. Принаймні, так старий-добрий бабусин сир називають крішнаїти. Панір має бути м’яким, але однорідним і ні разу не крихким, та різатись ровненькими кубиками. Отак:
Одного разу, накуштувавшись цієї прекрасної страви в «Дамодарі» та начитавшись форумів, дєвачка Таня подумала, що вона вже піпєц яка хазяйка, і зможе приготувати панір сама. А хулє?
Купила всьо, що треба:
І почала, значить готувати.
Довела літр молока майже до кипіння
Вичавила з половинки лимону сік
Маса справді перетворилась в дещо творожне
Цю штуку дєвачка Таня з матюками з третьої попитки висипала у марлю
І вийшла у дєвачкі Тані якась уйня. Не те, щоб зовсім непридатне до вживання, але на панір ні разу не схоже.
Але Таня не здавалась і взяла ще один літр молока.
Цього разу вирішила видавити з лимона сік мажорським способом.
Далі усьо по рецепту, але з другої спроби у дєвачкі Тані вийшла ще гірша уйня, цього разу в рідиноподібному стані.
І знову не здалася дєвачка Таня. І взяла ще один літр молока. І повторила з ним те саме, що першого разу. І згадала Таня, що дето чітала, наче панір можна жарити. І вирішила вона пожарити отриману масу, і розмічталась, що потім зможе порізати її на кубікі.
І знову чекав на дєвачку страшний облом.
Про*бавши дві години часу, та зіпсувавши три літри молока, дєвачка Таня отримала цілу тарілку отакої уйні:
І поставила Таня цю уйню в холодильник, жалко ж викидати.
«Через тиждень засмердить - тоді й викину», - сказала голодна дєвачка Таня і пішла варити борщ.
Але це вже зовсім інша історія…
****
Якщо хтось не знає, панір - це така мажорська назва домашнього сиру. Принаймні, так старий-добрий бабусин сир називають крішнаїти. Панір має бути м’яким, але однорідним і ні разу не крихким, та різатись ровненькими кубиками. Отак:
Одного разу, накуштувавшись цієї прекрасної страви в «Дамодарі» та начитавшись форумів, дєвачка Таня подумала, що вона вже піпєц яка хазяйка, і зможе приготувати панір сама. А хулє?
Купила всьо, що треба:
І почала, значить готувати.
Довела літр молока майже до кипіння
Вичавила з половинки лимону сік
Маса справді перетворилась в дещо творожне
Цю штуку дєвачка Таня з матюками з третьої попитки висипала у марлю
І вийшла у дєвачкі Тані якась уйня. Не те, щоб зовсім непридатне до вживання, але на панір ні разу не схоже.
Але Таня не здавалась і взяла ще один літр молока.
Цього разу вирішила видавити з лимона сік мажорським способом.
Далі усьо по рецепту, але з другої спроби у дєвачкі Тані вийшла ще гірша уйня, цього разу в рідиноподібному стані.
І знову не здалася дєвачка Таня. І взяла ще один літр молока. І повторила з ним те саме, що першого разу. І згадала Таня, що дето чітала, наче панір можна жарити. І вирішила вона пожарити отриману масу, і розмічталась, що потім зможе порізати її на кубікі.
І знову чекав на дєвачку страшний облом.
Про*бавши дві години часу, та зіпсувавши три літри молока, дєвачка Таня отримала цілу тарілку отакої уйні:
І поставила Таня цю уйню в холодильник, жалко ж викидати.
«Через тиждень засмердить - тоді й викину», - сказала голодна дєвачка Таня і пішла варити борщ.
Але це вже зовсім інша історія…