мої гордості й радості
1. нехай це була неділя, ранок і сільська місцевість - моя гордість за себе від того не менша: я вперше самостійно (без батька на сусідньому сидінні) керувала машиною. успішно довезла своїх маму і доцю до магазину та назад. лише раз заглохла на світлофорі, миттєво виправила ситуацію. без ускладнень виконала всі необхідні паркувально-виїжджальні нормативи. і, здається, нічого не порушила ))) омайгад, яке ж це щастя! :) тато не повірив, коли це почув - він вважав, що я ще довго не наважуся поїхати кудись без нього. ок, наступна мета - виїхати на кільцеву. ооох.
2. Євця зі вчорашнього дня свідомо мамкає. ну тобто ці звуки і раніше можна було почути, але тепер це вимовляється чітко, усвідомлено і стосовно мене! ну і просто їй подобається балакати, вона інколи активно сама собі блаблаблакає, відтворюючи почуті інтонації. крутота, я вам скажу :)
3. нема для мене зараз видовища більш втішного, ніж дитя, що спить, немов янгол. я тепер часто фотографую пози, в яких вона засинає. думаю, до двох років назбираю фоток на короткий анімований ролик :)
а ви що? не вмираєте від спеки?
2. Євця зі вчорашнього дня свідомо мамкає. ну тобто ці звуки і раніше можна було почути, але тепер це вимовляється чітко, усвідомлено і стосовно мене! ну і просто їй подобається балакати, вона інколи активно сама собі блаблаблакає, відтворюючи почуті інтонації. крутота, я вам скажу :)
3. нема для мене зараз видовища більш втішного, ніж дитя, що спить, немов янгол. я тепер часто фотографую пози, в яких вона засинає. думаю, до двох років назбираю фоток на короткий анімований ролик :)
а ви що? не вмираєте від спеки?