Герої не вмирають! Сергій Карпенко
Оригинал взят у konung_ogin в Герої не вмирають! Сергій Карпенко
Воїни батальйону Айдар привезли в Нетішин свого загиблого брата Сергія Карпенко.
Коли були вже в Києві, то Святозар, який був за старшого, сказав: "Треба нам по дорозі заїхати за своїм волхвом".
Його сину Андрійку вони передали штик-нож батька.
Попередили, що це бойова зброя і відноситись до зброї треба обережно і з повагою.
Простится з героєм прийшло мабуть пів міста, приїзжали люди навіть з Рівного і Славути.
Черга була велетенська. Прощання у Домі культури Нетішина зайняло дві з половиною години, замість запланованої однієї години.
Перед тим, як завершити обряд прощання з Сергієм, я зробив ще одне фото на погості.
Потім телефонував мій кум Сігурд, який почув про незвичні похорони аж у сусідньому районі.
Туди дійшли чутки, що загиблого героя відспівував справжній волхв.
А спочатку люди не зразу зрозуміли хто я. Місцеві бабусі спочатку назвали мене шаманом, а родичі поправили - то справжній волхв!
Далі буде...
Воїни батальйону Айдар привезли в Нетішин свого загиблого брата Сергія Карпенко.
Коли були вже в Києві, то Святозар, який був за старшого, сказав: "Треба нам по дорозі заїхати за своїм волхвом".
Його сину Андрійку вони передали штик-нож батька.
Попередили, що це бойова зброя і відноситись до зброї треба обережно і з повагою.
Простится з героєм прийшло мабуть пів міста, приїзжали люди навіть з Рівного і Славути.
Черга була велетенська. Прощання у Домі культури Нетішина зайняло дві з половиною години, замість запланованої однієї години.
Перед тим, як завершити обряд прощання з Сергієм, я зробив ще одне фото на погості.
Потім телефонував мій кум Сігурд, який почув про незвичні похорони аж у сусідньому районі.
Туди дійшли чутки, що загиблого героя відспівував справжній волхв.
А спочатку люди не зразу зрозуміли хто я. Місцеві бабусі спочатку назвали мене шаманом, а родичі поправили - то справжній волхв!
Далі буде...