капл оф дримз
Колись мені наснився сон. Ніби ось ти щиро віриш у певну річ, у логіку подій і стан речей, в астро_логічну систему. І твої вже власні, уразумілі з навченого припущення, твої розрахунки-вірування навіть потроху таки справжнюються. Аж раптом виявляється, що якесь суттєво сутнісне, в основі положень вірування насправді, виявляється раптом, не відповідає зовсім дійсності... Або, наприклад, ти вивчав натальні аспекти, співставляв з проявами життя, з рисами характеру - аж раптом взнав, що координати народження є зовсім інші - і тоді логіка припущень вже не те, щоб не діє, вона просто не має значення - і старанно зрощене дерево логічних припущень, навколо неосяжного старанно вилаштувані логічні ліса - все розсипається, всі уяви. Ти помилявся в усьому. Хибив. Марив. А чи не мариш ти зараз? А може це все сон? І тоді, як завжди від усвідомлення цієї думки, ніби від ключа до зворотньої дороги, ти прокидаєшься.
Або ще один був, наче десь в середині, по суті схожий. Стою у невеличкій кімнаті, різнокольоровою плиткою укладені стіни і дол, світла стеля, полички, так дуже детально та реалістично щось там різне укладено, з зубними щітками рожеві стаканчики, і навпроти мене дзеркало. І бачу у дзеркалі я - себе, трохи тулуб, плечі, обличчя - але обличчя без бороди. Стоп, думаю, а де ж борода? Вже кілька тижнів останніх ж росте. А тут - нема. Обличчя гладенько виголене й ніби на кілька років помолодшав... Стривайте це ж молодий я, ...це ж сон! Ще й такий реалістично деталізований та яскравокольоровий... А якщо сон, то можна робити щось цікаве. У ванній кімнаті не політаєш, то що б аби оце у сні... І ці усвідомлення місцезнаходження, усвдомлення знаходження уві сні... ніби раптом починають витягувати, висмоктують тебе крізь отвір звідти на зворотній бік, і ти пробуджуєшся.