закриття сезону
Поки нетривка більшість вже обкатує свіжий сніг, у мене з’явилась можливість скористатись надзвичайно тепленьким днем дванадцятого листопада.
нічний дизель Станіславів - Рахів о 3:40 до Татарова. Чомусь спізнився, і до підніжжя Хом’яка дістались лише о 7.
07:11 почали рухатись, дуже тепло, йдемо у футболках.
08:50 вийшли на вершину, вітряно. Бачу складається гарна традиція щоосені хоча би разочок снідати на Хом’яку. (: Бикуємо понад годину.
09:57 починаємо сходити з тим, щоб рухатись до полонини Хом’яківка та далі до Синяка. Майже одразу зустрічаємо якихось дєгєрів, пацики фактично вибігли на вершину за 45 хвилин.
11:55 ми на вершині Синяка. Спекотно, настрій піднесений. П’ємо чай.
12:24 одразу з вершини стежкою спускаємось до перешийку між Синяком та Явірником. Північний схил, довго йдемо по снігу. Марковано стрічечками та червоним скотчем. Заходимо в ліс, і майже одразу натрапляємо на потік і губимо стежку. Маркування також кудись зникає. Вирубка за останні півтора роки збільшилась до неймовірних розмірів - майже все, що нижче альпійки під Синяком, вирубано. Трохи лісу лише під Малим Ґорґаном. Тим не менше два рази здаю ліворуч, скидаємо висоту і таким чином падаємо з хребта до початку вирубки. До перешийку не довго повертались, але тим не менше - провтик.
14:45 закінчуємо обідати і починаємо підйом на Явірник. Стежка ніби заходить у ліс, але одразу зникає. Загалом зустрічаємо мільйон інших, і всі вони ведуть кудись праворуч. Набираємо висоту - такий собі горбок посеред лісу - і вже по добрій стежині премо ліворуч, але по хребту і в напрямку Явірника.
15:30 ми на найвищій точці, гора Явірник-Ґорґан. Дуріємо, все ще вважаємо, що маємо достатньо часу.
17:02 дістаємося полонини Явірник, щойно попрощались із сонечком. По дорозі сюди, ще на хребті, мене тупонуло піти праворуч по камінню. На щастя мене вчасно ступорнули.
О 19:07, промайнув присілок Яремче - Багрівець, по жовтому маркуванню "Карпатських стежок" виходимо до туристичної бази "Карпати".
Жодного разу не запихались, не поспішали і на загал не дуже й стомившись вели розмови усілякі до четвертої ночі.
нічний дизель Станіславів - Рахів о 3:40 до Татарова. Чомусь спізнився, і до підніжжя Хом’яка дістались лише о 7.
07:11 почали рухатись, дуже тепло, йдемо у футболках.
08:50 вийшли на вершину, вітряно. Бачу складається гарна традиція щоосені хоча би разочок снідати на Хом’яку. (: Бикуємо понад годину.
09:57 починаємо сходити з тим, щоб рухатись до полонини Хом’яківка та далі до Синяка. Майже одразу зустрічаємо якихось дєгєрів, пацики фактично вибігли на вершину за 45 хвилин.
11:55 ми на вершині Синяка. Спекотно, настрій піднесений. П’ємо чай.
12:24 одразу з вершини стежкою спускаємось до перешийку між Синяком та Явірником. Північний схил, довго йдемо по снігу. Марковано стрічечками та червоним скотчем. Заходимо в ліс, і майже одразу натрапляємо на потік і губимо стежку. Маркування також кудись зникає. Вирубка за останні півтора роки збільшилась до неймовірних розмірів - майже все, що нижче альпійки під Синяком, вирубано. Трохи лісу лише під Малим Ґорґаном. Тим не менше два рази здаю ліворуч, скидаємо висоту і таким чином падаємо з хребта до початку вирубки. До перешийку не довго повертались, але тим не менше - провтик.
14:45 закінчуємо обідати і починаємо підйом на Явірник. Стежка ніби заходить у ліс, але одразу зникає. Загалом зустрічаємо мільйон інших, і всі вони ведуть кудись праворуч. Набираємо висоту - такий собі горбок посеред лісу - і вже по добрій стежині премо ліворуч, але по хребту і в напрямку Явірника.
15:30 ми на найвищій точці, гора Явірник-Ґорґан. Дуріємо, все ще вважаємо, що маємо достатньо часу.
17:02 дістаємося полонини Явірник, щойно попрощались із сонечком. По дорозі сюди, ще на хребті, мене тупонуло піти праворуч по камінню. На щастя мене вчасно ступорнули.
О 19:07, промайнув присілок Яремче - Багрівець, по жовтому маркуванню "Карпатських стежок" виходимо до туристичної бази "Карпати".
Жодного разу не запихались, не поспішали і на загал не дуже й стомившись вели розмови усілякі до четвертої ночі.