Донбас

Jan 18, 2011 23:41

В дитинстві я багато часу провів на териконах. Бував в шахтах. Бо мій дідусь у віці 55 років став шахтарем.
Після того як його вигнали з посади головного бухгалтера шахти. Вигнали за те, що не дав штучно завищити ціну на закупівлю. Донецький партком виніс рішення менше ніж за день.
У них була відсутня, фактично, вентиляційна система. Про датчики метану тоді, здається, ще не знали. Всі скаржились на постійний головний біль.
Одного разу стався вибух, дідусь був тоді вдома. Бабуся плакала, та казала аби він більше не ходив на роботу. Більше й не пішов - шахту закрили.
Сусід, молодий чоловік, мав двох малих дітей - стріляв голубів, через брак грошей на їжу. Бабуся пекла хліб й сварила, що забагато їмо. Батьки отримували 150 гривень мама й 250 тато - допомогти не могли. І дідусь пішов на заробітки от в таку саму точнісіньку діру, яка показана в цьому фільмі.
Фільм про шахтарів, які добувають вугілля з териконів та власноруч розроблених забоїв.
Мій дідусь, людина з вищою освітою, зі стажем 35 років, наприкінці життя працював в схожих умовах. Але то було у 2000 році. 2011 рік - анічогісінько не змінилося.

image Click to view

про тих, Україна

Previous post Next post
Up