хвестивальне
Я тако швиденько розповім.
Частина перша:
Минулого року після прикордонного "арт-хвестивалю" (краще вже назвати "хворт-хвестиваль") на хвортах вирішив, що більше туди не поїду. Бо до українських гівнохвестів додався ще один. Відсутність води, необладнане наметове містечко, яке знаходиться поряд зі сценою (яка в свою чергу не дає спати), велика кількість тутешніх жителів, неорганізована програма. По суті звичайний ярмарок та концерт ввечорі.
Тим не менше програма цьогорічного першого дня змусила переглянути свої погляди. Тож я поїхав на один день (точніше вечір).
Звісно, що концерт почався на годину пізніше. І от тут, якийсь припонтований ведучий концерту з радіо, лицемірно розповідає про відсутність змін в розкладі хвесту та й'го бездоганній роботі.
Заявлені Jack o'Lentern не виступали, зате поставили якихось Ґорґішелі, бля. Нє, я шарю, що їх музика також має право на існування, що в них десь там є шанувальники, але курва мама, якого лисого змінювати програму в останній момент, ще й без попередження. От і знову не вдалося почути наживо по суті легенд української музики.
Добре, що була Рутенія - Едуард Драч, напевно, таки моцно увійшов до складу, бо гурт заграв навіть декілька речей з й'го особистого репертуару. Першу пісню про круків в Сухого добряче лажав вокал, тому пісня пролунала досить змазано. Але їх "Бедуїн" звісно ж пірвав.
Пожежний Гідрант, як завжди ввалив дуже цікаво і, як завжди, вписався у відведений їм час. Під час їх виступу ми грали в слона, і музика про чумаків, Кармалюка, опришків, Довбуша створювала прекрасний хвон для гоцання. (: В кінці так би мовити доречно вони зіграли "Копієчку".
Були ще якісь ляхи, які паршиво відіграли Wish You Where Here та другу частину Another Brick In The Wall Пінк Флойда. Показовим був момент, коли їх "колискові" настільки потомили нарід, що увесь люд під сценою повсідався, оскільки рухатися, навіть, в повільному танку було надзвичайно складно.
Взагалі цього року дуже багато гуртів від західного сусіда, і ще більше спонсорів звідти ж. Думаю, одне з іншим пов'язане. Це свідчить саме про так зване зовнішнє віддзеркалення держави, її авторитет за кордоном, про яке говорила Ліна Костенко. Ляхи вміло підживлюють ґрунт, увесь час створюючи ліберальне та позитивне відношення до себе серед українців. Зі сцени на різних фестах переважно й лунають заклики про вічне братерство та дружбу між двома народами. Кароч, десь я вже це чув.
Показовим до цієї теми був виступ Мертвого півня, коли хлопці згадували в своїх піснях ляхів. Зокрема виконавши своєрідну присв'яту Кузі "Ми хлопці з Бандерштату". гг Взагалі молодці, шлягери минулого сторіччя в сучасному виконанні звучать неймовірно. Я аж, бідолага, розчулився.
Таке, потім налаштувалися електронщики й повсюди з'явилися червоні диявольські ріжки тутешнього люду.
До Львова мене привезла білява богиня на червоному авто, за що їй безмежно вдячний, оскільки мої друзяки відраджували мене від цієї затії, мотивуючи безнадійністю справи нічного стопу звідти.
Частина друга:
Київщина. Поряд Дніпро, відсутність інфраструктури та дорогезний вхід.
Відсутність смітників на еко-хвестивалі взагалі вбила. Перепоршую - мінімальна кількість (три).
Приватна охоронна хвірма в особах лисих й неввічливих гопів домахується до кожного, хто п'є сік чи ще щось. Обнюхує та брутально лається на невинних людисьок, переважно дітей. Бо ж заборонено палити й вживати алкоголь. Склалась гарна ситуація, коли під сценою дуже мало людей, а в сусідньому лісі смалять дзигари добрі дві сотні хвестивальників.
Звук, безмежно жахливий. Чесно шкода "Даху Браху" - дівчата таки гарно відпрацювали й старалися. Але...
Волонтери в принципі мало котуються й в принципі не надто шануються, як люди. До виходку відійдеш і будеш облаяним та звинуваченим у безпринципному ледарюванню. Ви ж тут нахаляву, тож працюйте цілодобово. О!