"чудний день", або, як неробіть дівчєта...)
ну що я можу сказати... так, я здуріла троха)
натворила дурниць і всі на купу....
поглянувши в взуттєву шафку вранці я побачила нерозходжені випускні босоніжки... за півтори тижня вже випускний... тре було терміново шось думати... так-так я то придумала... в курбаса на джаз кабаре піти...того ше вранці купила собі два суперові квиточки, щоб з dzvi піти
ну всьо би було дуже кльово, може. якби я перед тим не поїхала з dzvinkalviv на ровері проїхатися... за кайзер...
"а мама казала..." ...після третьої години з роверовим ветераном дзвінкою я зрозуміла, що мої нозі не тойовот, не стягують, після дворічної перерви...
про поїздку довго розповідати бо було багато приколів і цікавостей)
заїхали на старознезенську, там всьо цвіте жасмином, пахне і уммм там дуже гарно
крім жасмину у кожному дворі особнячків була своя клумба, де булу купу видів троянд...і всі такі гарні...ех)
заїхали в тунель маленький і непримітний десь у хащах знесіння рівнісінько в той ж момент, коли почався проливний дощ) ну ми якраз нікуди не спішились))) жаль тіки після того ми обидві були повністю обхляпані)))
добравшись додому, я згадала шо може то вдома шось зробити.. ну і завозилась на кухні, як прийшла вже дзвіна забрати мене на перформенс...і я здуру вирішила вдягнути свої випускні босоніжки...
дівки) то буди капці, серйозно.. такою калікою я себе не почувала) але детально враження буду в кодованому пості "баби онлі" розписувати) поєднання з розтягнутими ногами нових босоніжок, то капці...
перворменс милий. вірші класні..якісь дуже знайомі..
купу знайомого народу, через яких хотілось заритись під землю, бо ж блін, краще всі повиходять а тоді я вже, щоб без свідків)))
марк токар мене вразив, бо зазвичай я його бачу лише як музиканта, який і так професіональний, а тут ще й вірші читав..і так дуже навіть непогано) хороша людина
андрій - барабанщик, як завжди))) класно барабанив, по всьому барабанив)
також виступала стара знайома з спадщини Оля (Усмішка) сто років її не бачила.
всьо би було гуд, якби ноги не відвалювались)
натворила дурниць і всі на купу....
поглянувши в взуттєву шафку вранці я побачила нерозходжені випускні босоніжки... за півтори тижня вже випускний... тре було терміново шось думати... так-так я то придумала... в курбаса на джаз кабаре піти...того ше вранці купила собі два суперові квиточки, щоб з dzvi піти
ну всьо би було дуже кльово, може. якби я перед тим не поїхала з dzvinkalviv на ровері проїхатися... за кайзер...
"а мама казала..." ...після третьої години з роверовим ветераном дзвінкою я зрозуміла, що мої нозі не тойовот, не стягують, після дворічної перерви...
про поїздку довго розповідати бо було багато приколів і цікавостей)
заїхали на старознезенську, там всьо цвіте жасмином, пахне і уммм там дуже гарно
крім жасмину у кожному дворі особнячків була своя клумба, де булу купу видів троянд...і всі такі гарні...ех)
заїхали в тунель маленький і непримітний десь у хащах знесіння рівнісінько в той ж момент, коли почався проливний дощ) ну ми якраз нікуди не спішились))) жаль тіки після того ми обидві були повністю обхляпані)))
добравшись додому, я згадала шо може то вдома шось зробити.. ну і завозилась на кухні, як прийшла вже дзвіна забрати мене на перформенс...і я здуру вирішила вдягнути свої випускні босоніжки...
дівки) то буди капці, серйозно.. такою калікою я себе не почувала) але детально враження буду в кодованому пості "баби онлі" розписувати) поєднання з розтягнутими ногами нових босоніжок, то капці...
перворменс милий. вірші класні..якісь дуже знайомі..
купу знайомого народу, через яких хотілось заритись під землю, бо ж блін, краще всі повиходять а тоді я вже, щоб без свідків)))
марк токар мене вразив, бо зазвичай я його бачу лише як музиканта, який і так професіональний, а тут ще й вірші читав..і так дуже навіть непогано) хороша людина
андрій - барабанщик, як завжди))) класно барабанив, по всьому барабанив)
також виступала стара знайома з спадщини Оля (Усмішка) сто років її не бачила.
всьо би було гуд, якби ноги не відвалювались)