(no subject)
фоток не буде, бо я тепер їжджу на роверку, який мені скліпали братик і мій Турботливий.
я шугана і трохи ще боюсь їздити а ще є кляті пішоходи і водії машин, маршруток і таксі, які неочікувано гальмують\повертають\газують\пілікають тра та та ну одним словом я ще не вмію вчасно зреагувати, тому з фотіком поки їздити ще фу-фу.
я вже собі шукаю наплічник для фотіка, бо від сумки плече болить.
і то правда, що ровери піднімають настрій)
випадково згадала, що якщо паркуєшся на велостоянці комуни свій ровер то пів години можна безплатно там сидіти - ми зайшли, а там майже було пусто (!)
і так затишно було собі з підпеченими грінками і ірискою бавитись настільну забавку. а ще я десь бачила картинку з підписом "ось воно щастя, вечір з коханою людиною, яка знає скільки покласти цукру в твій чай"
ось воно щастя :)
надобраніч
я шугана і трохи ще боюсь їздити а ще є кляті пішоходи і водії машин, маршруток і таксі, які неочікувано гальмують\повертають\газують\пілікають тра та та ну одним словом я ще не вмію вчасно зреагувати, тому з фотіком поки їздити ще фу-фу.
я вже собі шукаю наплічник для фотіка, бо від сумки плече болить.
і то правда, що ровери піднімають настрій)
випадково згадала, що якщо паркуєшся на велостоянці комуни свій ровер то пів години можна безплатно там сидіти - ми зайшли, а там майже було пусто (!)
і так затишно було собі з підпеченими грінками і ірискою бавитись настільну забавку. а ще я десь бачила картинку з підписом "ось воно щастя, вечір з коханою людиною, яка знає скільки покласти цукру в твій чай"
ось воно щастя :)
надобраніч