про вже старий новий рік
у мене нарешті дійшли руці розказати вам де я святкувала новий рік.
вперше за, мабуть, все своє життя це було не в мене вдома. і навіть не я це організовувала(!).
я довго відмазувалась, що хочу тепла і комфорту, своїх друзів та купи інших захцянок, але чим дальше в ліс, тим я бачила, що сама собі псую ще невідсвятковане свято. тому я вмовилась своїм чадом поїхати в хатку в задуп*ї Карпат.
довго мене ще гризла совість, що буду не з стандартною компанією, але це виявився дуже вдалий експеримент.
Отже новий рік відбувся на горі Пасічанка, що над селом Зеленим (за Надвірною) і, як виявилось, не в такому ж і задуп*ї - всього на всього дві години дороги від села достатньо некрутою дорогою, а за рахунок того, що мене ніхто не підганяв і не насідав на вуха, йшлося мені дуже комфортно і легко.
Коротко: 10 чоловік, які абсолютно виявились хорошою компанією; затишок, тепло і комфорт, як і обіцялось; і шикарних 5 днів проведених без телефонних дзвінків і зайвих перешкод. Заїхали туди 29 грудня, а вернулись, здається 2 січня. І була б моя воля, я б там залишилась ще.
1,2.виглядало ззовні все дость прозаїчно - дошкова колибка за 50 метрів від хребта на південній стороні з двома віконечками - відповідно ми мали схід в одному віконці, а захід в іншому. буржуйка непогана, тіко дошкова колиба швидко спускала тепло, не зважаючи на запльовані будівельною пінкою всі шпари, щоб вітер не продував - щоб було тепло хлопці щогодини підкидали вночі дрова.
3. вид з вікна
4.спалось якраз супер, тіко якби нари були на 20 см довші було б люксосово, то тіки на третій день додумались одною дошкою собі їх продовжувати. там зліва друга в зеленому спальнику то я (:
5;6. і весь майже час я тіко лежала, пила трав*яний чайок, гамала та отримувала задоволення
7;8. також ми ходили до наших київських та франківських сусідів далі по хребті
9. дівчата шикарну зробили святкову атмосферу в нашій колибці
10. під новий рік ми вибрались з теплої колиби на хребет, щоб додзвонитись до ostap_lviv
11. було дуууже зоряно і дуже вітряно-холодно
12. але загалом дуже затишно і приємно
а першого числа ми прокинулись, коли всі збирались і вирішили вдвох ще залишитись на день. і якщо кажуть, що як проведеш новий рік, таким він і буде, то я навіть дуже не проти)
вперше за, мабуть, все своє життя це було не в мене вдома. і навіть не я це організовувала(!).
я довго відмазувалась, що хочу тепла і комфорту, своїх друзів та купи інших захцянок, але чим дальше в ліс, тим я бачила, що сама собі псую ще невідсвятковане свято. тому я вмовилась своїм чадом поїхати в хатку в задуп*ї Карпат.
довго мене ще гризла совість, що буду не з стандартною компанією, але це виявився дуже вдалий експеримент.
Отже новий рік відбувся на горі Пасічанка, що над селом Зеленим (за Надвірною) і, як виявилось, не в такому ж і задуп*ї - всього на всього дві години дороги від села достатньо некрутою дорогою, а за рахунок того, що мене ніхто не підганяв і не насідав на вуха, йшлося мені дуже комфортно і легко.
Коротко: 10 чоловік, які абсолютно виявились хорошою компанією; затишок, тепло і комфорт, як і обіцялось; і шикарних 5 днів проведених без телефонних дзвінків і зайвих перешкод. Заїхали туди 29 грудня, а вернулись, здається 2 січня. І була б моя воля, я б там залишилась ще.
1,2.виглядало ззовні все дость прозаїчно - дошкова колибка за 50 метрів від хребта на південній стороні з двома віконечками - відповідно ми мали схід в одному віконці, а захід в іншому. буржуйка непогана, тіко дошкова колиба швидко спускала тепло, не зважаючи на запльовані будівельною пінкою всі шпари, щоб вітер не продував - щоб було тепло хлопці щогодини підкидали вночі дрова.
3. вид з вікна
4.спалось якраз супер, тіко якби нари були на 20 см довші було б люксосово, то тіки на третій день додумались одною дошкою собі їх продовжувати. там зліва друга в зеленому спальнику то я (:
5;6. і весь майже час я тіко лежала, пила трав*яний чайок, гамала та отримувала задоволення
7;8. також ми ходили до наших київських та франківських сусідів далі по хребті
9. дівчата шикарну зробили святкову атмосферу в нашій колибці
10. під новий рік ми вибрались з теплої колиби на хребет, щоб додзвонитись до ostap_lviv
11. було дуууже зоряно і дуже вітряно-холодно
12. але загалом дуже затишно і приємно
а першого числа ми прокинулись, коли всі збирались і вирішили вдвох ще залишитись на день. і якщо кажуть, що як проведеш новий рік, таким він і буде, то я навіть дуже не проти)