а море,море,море, море, а море ДЕ?
вернулась з під петроса
10 днів відсутності брейнфаку,міста і пилюки
10 днів присутність дощу, туману, мошок, сонця, найрідніших
встигла змокнути,висохнути,змокнути,змокнути і ще раз змокнути, зблудити, загоріти(!), повеселитися, поностальгувати, помовчати, викричатися, виснажитися, переконатися, захопитися, надуматися
фотки будуть не в мене. може потім закину декілька чужих. я тепер майже не фоткаю, точніш взагалі не фоткаю. надіюсь це пройде.
і дивне відчуття, коли час все перевертає з ніг на голову. здавалось б ще рік тому когось я менш за все хотіла бачити, а зараз ладна розцілувати. здавалось мала б приїхати додому і бути рада... спека, порохи, палюче сонце і ніякого вітерця
там було добре. говерла, бреску, несамовите. туман з видимістю на декілька метрів, довгий чорногірський хребет, колєйка дітисок і розсіяне світло від сонця, яке ледь пробивалось через густий туман.
зайшовши додому таки не пожаліла що приїхала. вдома чекали на мене сестриця з племінником, батьківські обійми і братець з хорошим настроєм, який запропонував поїхати з ним на море на два тижні. уявіть мене на морі(!)... так, я їду) буду червона як рак, і задоволена як слонь)
з неділі на морі
10 днів відсутності брейнфаку,міста і пилюки
10 днів присутність дощу, туману, мошок, сонця, найрідніших
встигла змокнути,висохнути,змокнути,змокнути і ще раз змокнути, зблудити, загоріти(!), повеселитися, поностальгувати, помовчати, викричатися, виснажитися, переконатися, захопитися, надуматися
фотки будуть не в мене. може потім закину декілька чужих. я тепер майже не фоткаю, точніш взагалі не фоткаю. надіюсь це пройде.
і дивне відчуття, коли час все перевертає з ніг на голову. здавалось б ще рік тому когось я менш за все хотіла бачити, а зараз ладна розцілувати. здавалось мала б приїхати додому і бути рада... спека, порохи, палюче сонце і ніякого вітерця
там було добре. говерла, бреску, несамовите. туман з видимістю на декілька метрів, довгий чорногірський хребет, колєйка дітисок і розсіяне світло від сонця, яке ледь пробивалось через густий туман.
зайшовши додому таки не пожаліла що приїхала. вдома чекали на мене сестриця з племінником, батьківські обійми і братець з хорошим настроєм, який запропонував поїхати з ним на море на два тижні. уявіть мене на морі(!)... так, я їду) буду червона як рак, і задоволена як слонь)
з неділі на морі