Івана Купала 2010
спробую вмістити в цей пост мінімум тексту і багато фоток
купала як нічне дійство вдалось повністю, незважаючи на декілька проколів, про які знають лише організатори) ми вже за чотири роки досягнули того рівня, коли організація діяльності кожного не є проблемою. за що я дуже рада. люблю, коли старші покоління нас хвалять
все почалось дуже мирно, я приїхала ще в четвер ввечері на машині з татком, мамцьою і k_ulya з двомісячним Маркусьом. комарів було море, вони були голодні, нарвані і агресивні, і ніяке терпіння проти них не помагає)
вже в перший день було багато чого зроблено, на суботу нам залишилось підготувати тільки деякі деталі, ватру з гойдалкою і косу на річці.
вхід клєпала я з Маряською. нанюхались фарби до такої степені, що починало гребти... от ми й відгрібали) саме на тому місці, де вішали були конські мурахи, які не мали гальма і залазили під штани, в сандалі і дико кусалися. одне з не надто приємних відчуттів в моєму житті)
братець Ромко у своєму райському куточку.
освячення криниці, знайомство Лади з Іваном
Маряся. гадання на вінках
вогняні ворота. початок нічного дійства
капище Морени
Капище Семияра
напівмертвий Іван з Ладою
ну і забава біля ватри,гойдалка,гітара...всю ніч весєльє)
дівки викуповують свої вінки у хлопак які їх злапали
тут жодної моєї фотки, все зібрані з нету по друзях і знайомих
після купала я була трішки захрипша, бо дві години розважала народ забавами і конкурсами, а потім з чистою совістю, що не повторилась ситуація дворічної давності, пішла спати.
не хотілось мені звідти їхати
дуже вдячна що приїхало стільки близьких людей, ось такого я й хотіла. домашня обстановка, затишно і комфортно. татко казав, що було трішки більше ніж 200 чоловік. а мені більше й не треба. в якийсь момент я навіть зраділа що паралельно відбувалось стільки фестивалів, бо наша територія не розрахована на велику кількість людей, вже якщо більш ніж 300 то багато хто взагалі нічого не бачив... а хотілось всім показати.
сьогодні їду знов в карпати, але тепер не пляжити біля річки, а в Чорногору в напівмандрівний табір. лайф там не лапає тому ні звязку ні нету я не матиму.. до 16 липня відпочину і приїду знов тим хто любить шум\місто\людей і тому подібне.
тримайтеся купи, цілуйте дворнічку і поливайте фігус)
купала як нічне дійство вдалось повністю, незважаючи на декілька проколів, про які знають лише організатори) ми вже за чотири роки досягнули того рівня, коли організація діяльності кожного не є проблемою. за що я дуже рада. люблю, коли старші покоління нас хвалять
все почалось дуже мирно, я приїхала ще в четвер ввечері на машині з татком, мамцьою і k_ulya з двомісячним Маркусьом. комарів було море, вони були голодні, нарвані і агресивні, і ніяке терпіння проти них не помагає)
вже в перший день було багато чого зроблено, на суботу нам залишилось підготувати тільки деякі деталі, ватру з гойдалкою і косу на річці.
вхід клєпала я з Маряською. нанюхались фарби до такої степені, що починало гребти... от ми й відгрібали) саме на тому місці, де вішали були конські мурахи, які не мали гальма і залазили під штани, в сандалі і дико кусалися. одне з не надто приємних відчуттів в моєму житті)
братець Ромко у своєму райському куточку.
освячення криниці, знайомство Лади з Іваном
Маряся. гадання на вінках
вогняні ворота. початок нічного дійства
капище Морени
Капище Семияра
напівмертвий Іван з Ладою
ну і забава біля ватри,гойдалка,гітара...всю ніч весєльє)
дівки викуповують свої вінки у хлопак які їх злапали
тут жодної моєї фотки, все зібрані з нету по друзях і знайомих
після купала я була трішки захрипша, бо дві години розважала народ забавами і конкурсами, а потім з чистою совістю, що не повторилась ситуація дворічної давності, пішла спати.
не хотілось мені звідти їхати
дуже вдячна що приїхало стільки близьких людей, ось такого я й хотіла. домашня обстановка, затишно і комфортно. татко казав, що було трішки більше ніж 200 чоловік. а мені більше й не треба. в якийсь момент я навіть зраділа що паралельно відбувалось стільки фестивалів, бо наша територія не розрахована на велику кількість людей, вже якщо більш ніж 300 то багато хто взагалі нічого не бачив... а хотілось всім показати.
сьогодні їду знов в карпати, але тепер не пляжити біля річки, а в Чорногору в напівмандрівний табір. лайф там не лапає тому ні звязку ні нету я не матиму.. до 16 липня відпочину і приїду знов тим хто любить шум\місто\людей і тому подібне.
тримайтеся купи, цілуйте дворнічку і поливайте фігус)