Підгірці
Оглянувши замок в Олесько, вирішили прогулятись в Підгірці пішки. Згадуючи сьогодні цю прогулянку, скажу, що це була дуже невдала ідея.
Дорога зайняла у нас близько чотирьох годин. Із цікавого можна відзначити хіба що міні-зоопарк біля одного з придорожніх кафе.
На четвертій годині виснажливого походу нарешті побачили замок.
Але нас ще очікував важкий підйом на гору.
Доповзли
Головні ворота вже закрили (або вони взагалі в цей день не відкривались). Але гуляти по території замку можна було.
Підгорецький замок сподобався трохи більше за Олеський.
Звідки ми прийшли
Ще одна пам'ятка селища - костел Святого Іосифа.
Виявилося, що вибратись з Підгірців не так просто. Ввечері маршрутки через селище вже не ходять. Машин також практично немає. Нам дуже пощастило застопити фуру до Золочева. Якби водій не пожалів нас, думаю, нас очікувала дуже довга прогулянка під місячним сяйвом.
Дорога зайняла у нас близько чотирьох годин. Із цікавого можна відзначити хіба що міні-зоопарк біля одного з придорожніх кафе.
На четвертій годині виснажливого походу нарешті побачили замок.
Але нас ще очікував важкий підйом на гору.
Доповзли
Головні ворота вже закрили (або вони взагалі в цей день не відкривались). Але гуляти по території замку можна було.
Підгорецький замок сподобався трохи більше за Олеський.
Звідки ми прийшли
Ще одна пам'ятка селища - костел Святого Іосифа.
Виявилося, що вибратись з Підгірців не так просто. Ввечері маршрутки через селище вже не ходять. Машин також практично немає. Нам дуже пощастило застопити фуру до Золочева. Якби водій не пожалів нас, думаю, нас очікувала дуже довга прогулянка під місячним сяйвом.