Банківська система України. Півроку війни.
Які банки найбільші і в чому?
Хто поділив ринок кредитів фізичних осіб?
Хто пилесосить депозити?
Хто заробляє на валюті?
Чи стались обвали імперій? Які таємниці приховує банківська гра.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки
В статті використана інформація з сайту НБУ
Та інформація НАБУ стосовно кількості банківських підрозділів.
Слід пам’ятати, що «голі цифри» завжди порівнюються лише приблизно.
Один і той же показник може містити зовсім різне наповнення, навіть мати протилежне значення.
Але читач, зможе пізнати приблизно Who is who, як то кажуть.
Почнемо з загального погляду на мережу відділень банків, активи (у що вкладено кошти), пасиви (звідки банк взяв кошти). Як буде приблизно зрозуміла картина в цілому, то детальніше зупинимось на всіх суттєвих типах майна, та джерелах фінансування. Ближче до кінця подивимось які банки підозрілі і які заробили на валюті. Подивимось хто є найбільшим пилесмоком: збирає кошти населення і направляє вірогідно своїм фірмам. Кому війна мати рідна, а хто поступово втрачає свою нішу.
Буде багато цікавих цифр, які не друкують в газетах.
Буде досить багато таблиць і пояснень до них.
Майже всі таблиці це топ 15 по питомій вазі показнику банку у банківській системі.
Показники на які варто звернути увагу будуть виділені червоним.
Опис логіки куди дивитись буде поперед і позаду таблиць.
Завдання щоби будь-який читач міг зрозуміти в чому справа без спецзнаннь.
Банківський ринок України в цілому.
Потенціал банку це його майно, що використовується в діяльності.
Та рівень витрат на персонал та поточну ділову активність.
Найбільша матеріальна база в Україні у державних банків: «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». На рівні з ними «Укрсоцбанк», «Приватбанк» та «Аваль», і пул російських банків. У деяких банків як «Правекс-Банк» вартість майна це значна доля активів, що є не дуже добре, це означає, що матеріальна база використовується не на повну потужність: майно є, а доля ринку банківських послуг менш значна ніж в середньому по ринку. Деякі банки мають відносно коштовне майно («багаті»), деякі «бідні» - для своєї мережі відділень витрачають менше коштів (показник «млн. грн. на одне відділення»).
На матеріальній базі працює персонал, здійснюються витрати на поточну діяльність
Всього банки України в рік на свою діяльність витрачають близько 50 млрд. грн., що більше ніж взагалі у них є капітального майна. Тобто, щороку банки «проїдають» більше ніж у них є майна у володінні. Не завжди банки, володіючи майном, використовують цей потенціал на повну. Так, поточні витрати «Приватбанку», «Дельта Банку», «Альфа-Банку» та інших активніші ніж звичайно (млн. грн. на одне відділення). У кризовий для країни час багато банків збільшили свої витрати, мають на це можливість. Це російські банки, державні українські банки, тигри ринку 2014: «Приватбанк», «Дельта», «Надра». «Аваль» і «Укрсиббанк» свої витрати скорочують.
Де банки заробляють за рахунок своїх витрат? Яка структура ринку банківських послуг?
Як бачимо, основна функція банківської системи це фінансування підприємств. І зважаючи (за чутками) на високий рівень кредитування «своїх» фірм, «фінансування підприємств» це фінансування своїх промислових груп. Так, кажуть про близько 50% кредитів «Приватбанк» юридичним особам у Дніпропетровській області, або про 100% кредитів «Фінансова ініціатива» своїм фірмам.
Роздрібне кредитування населення, стимулювання споживчого попиту, в Україні розвинуте відносно слабко. По-перше, це тому, що система роздрібного кредитування більше вигідна крупним, системним банкам. Витрати на ІТ адміністрування, коштовні ІТ системи, розробку бізнес-процесів в великих банках лягають на плечі більшої кількості малих клієнтів. Малі банки такий роздрібний бізнес вимушені вести з більшими витратами, часто у ручному режимі, що не відповідає масовому характеру роздрібного кредитування. По-друге, в Україні через практичну відсутність широкої конкуренції права фізичних осіб не захищені і населення не довіряє банку. Мала кількість клієнтів призводить до потреби отримувати надприбутки з роздрібного бізнесу, що додатково лякає клієнтів.
Цінні папери, як перерозподіл фінансів напряму між банками, займають відносно велику долю ринку - аналогічну кредитуванню фізичних осіб.
Матеріальна база банків невелика відносно інших типів бізнесу. Так, у промислових підприємств матеріальна база може складати і 50% и 70% відсотків активів, у банків це близько 3%. Тобто банки це явні торгові посередники.
А точніше установи по залученню коштів від населення та економіки і направлення їх у свій бізнес.
Ми бачили, що кредитування фізичних осіб розвинуте слабко, але залучення коштів від населення є найбільш важливим джерелом коштів! Причому це строкові кошти - депозити, а кошти юридичних осіб це в основному залишки коштів фірм на поточних рахунках. Досить значна доля коштів залучених у банків, що є показником рівня пов‘язаних осіб, централізованого заливання коштів у потрібні банки.
Власних коштів у банків за останнє півріччя суттєво зменшилось. З такими темпами за 5 років власні кошти банків зменшаться на 50%, що не добавляє стабільності і надійності банківській системі в цілому. Причому кошти фізичних осіб також зменшуються (у валюті також, курс виріс на умовні 50%, тобто відтік валюти став відсотків 40). Таку нестачу коштів компенсували більш багаті банки - збільшивши кредитування іншим банком через міжбанк. Загальний обсяг коштів у гривні практично не змінився (мабуть компенсований друком коштів в НБУ; 35 млрд. грн.?), а у валюті зменшився відсотків на 30.
Джерела фінансування банків
Причому міжбанківське фінансування це переважно «точкове» фінансування своїх банків.
Найбільш залежними від «материнських» структур, від оптового фінансування є:
Деякі банки підживились від крупних постачальників і гривнею («Фінансова ініціатива»; з чутками про значне рефінансування цього банку з НБУ, за державний кошт), і валютою, компенсувавши той характерний відтік валюти, що стався за півріччя. Зокрема, російські державні банки залучили багацько валюти від держави Росія, а комерційний російський «Альфа» має значно скромніший ресурс. Тож варто розділяти комерційні російські банки і державні. І можна виокремити українські «банки-улюбленці» у НБУ або інших джерел.
Залучення коштів у юридичних осіб це окремий ринок. Так як, кошти юридичних осіб заводяться у банк зазвичай тоді коли юридичні особи обслуговують свою поточну діяльність через банк. Рівень залучення коштів юридичних осіб це рівень «довіри економіки» до банку, або рівень концентрації промислової групи у «своєму» банку (якщо обслуговуються «свої» фірми).
Як і у випадку з залученням оптових коштів від банків, ця ніша теж концентрована, доля ринку топ 15 складає 62,7%. А основними гравцями є «Приватбанк» (мабуть показник ваги бізнесу фірм групи «Приват»), та «Укрексімбанк» (в ньому обслуговуються переважно привілейовані, крупні, ВІП фірми). Характерні долі ринку наприклад у «Альфа-Банк» або «Креді Агріколь Банк», відомих гравців по обслуговуванню середніх та малих фірм. Можна з упевненістю сказати, що в банках на малюнку вище - процес обслуговування юридичних осіб відпрацьовано та активно здійснюється. «Креді Агріколь Банк» взагалі суттєво фінансує свою діяльність за рахунок фірм. Вага коштів юриків у валюті показує які банки обслуговують зовнішньо-економічну діяльність, операції експорту та імпорту. Тут гігантом безумовно є «Укрексімбанк» по показнику поточних коштів у валюті у всіх коштах на поточних рахунках.
Працівники фірм досить добре обізнані з якими банками і як краще працювати. Це хліб і робота таких працівників, їх профіль. А от населення майже завжди не розуміє який банк і чому є кращим. По факту народ обрав певні банки. Завдяки великій мережі відділень, рекламі, чи привабливості депозитних ставок - без різниці, дивимось факт як він є.
Знову топ 15 гравців зконцентрували у себе основну долю ринку. І головну скрипку грає «Приватбанк» завдяки великій мережі відділень (2-га в країні після «Ощадбанк») і кращому сервісу за «Ощадбанк». Довіряє народ також «Укрексіму», «Авалю», «Дельті», «Ощаду». Тобто, держбанкам, старому традиційному гравцю та новому активному. У всіх цих банків є повна присутність у регіонах. У кожного банку трохи своя ніша: «Укрексім» для більш ВІП, «Ощад» для звичайних, «Аваль»-«Дельта»-«Приват» та інші конкурують за середніх.
Від коштів фізичних осіб деякі банки залежать просто надзвичайно, фінансуючи свою діяльність наполовину за рахунок населення. Де кошти на вимогу це залишки на зарплатних та інших дебетових картах. Залежать від зарплатних карт «Аваль», «ОТП», «Укрсиббанк». Далі видно у кого залежність від депозитів у гривні і у кого який відтік був. «Сбербанк Росії» сильно втратив довіру населення, аж половину депозитів. А «Укргазбанк» як державний банк суттєво збільшив свою нішу. Від валютних депозитів банки залежать менше ніж від гривневих, але і відтік їх був значніший! Остання колонка показує відтік у валютному номіналі, скільки банки втратили в «доларах», а не у гривневому еквіваленті.
Структура ринку банківських послуг
Куди ж банки направили ці заощадження населення, робочі кошти юридичних осіб, оптове заливання коштів від таємничих банків-кредиторів, кошти держави?
Як ми і дивились спочатку - більше 50% вкладень банків у кредити фірмам, кредитування економіки.
Лідерами ринку кредитування підприємств є держбанки і «Приватбанк». Умовно кажучи є бізнес групи «Приват» і бізнес інших олігархів. Де найголовнішим виявився Олег Бахматюк з фінансуванням фірм через «ВІЕЙБІ» та «Фінансову ініціативу» сукупно аж на 4,1% від усього ринку. Російські державні банки дають гроші аж 13% бізнесу України.
Характерна ризикованість кредитів у державних банках. Де статусні позичальники не платять по великим кредитам через, наприклад, зміну політичної ситуації. Вище середньої проблемність і у «Аваля», що давно відомо на банківському ринку.
За півріччя помітно зростання кредитів фірмам Бахматюка, російські державні банки також підтримали своїх бізнесменів. «Дельта» і «Фінанси та Кредит» можливо під час кризи рефінансували кредити в інших банках (переманили до себе фірми), а може також підтримали «свої» фірми. «Укрсоцбанк» продовжив епопею з втрати ринку, що триває уже багато років.
Кидається у вічі яка велика доля кредитування юридичних осіб у іноземній валюті, це фактично рівень «доларизації» (та євризації, рублізації) економіки. У країн емітентів цих валют надлишок коштів і вони фактично купили собі частину економіки України. При цьому девальвація гривні спричинила погашення кредитів у валюті, перехід на займи в гривні.
Набагато менш грандіозний роздрібний бізнес (але набагато прибуткові ший!) ще більш сильно зконцентровано у топ 15 гравців. Кредитування фізичних осіб:
«Дельта» вже майже наздогнала «Приватбанк», а старі тигри ринку: «Надра», «Аваль», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», «ОТП» ще втримують гарні ніші багато в чому за рахунок старих кредитів фізичним особам у валюті (таке кредитування заборонено після кризи 2008 р.).
Рівень ризикованості кредитів фізичним особам по деяким банкам викликаний саме кредитами у іноземній валюті. Позичальники не змогли їх обслуговувати після 2008 р., і мабуть така здатність зменшилась і за останнє півріччя. Хоча їх погашення і відбулось прискореними темпами (колонка динаміки кредитів у валюті зкорегована на девальвацію, тобто у «доларах»).
Проблемність в «Ощадбанку» мабуть викликана знаменитими крупними кредитами фізичним особам, статусним людям, яким видавали бо так треба. В цілому, по проблемності кредитів фізикам більше чуток, ніж відповідей та розуміння. І щоби розібратися у причинах та впевнено робити висновки треба не один місяць порпатися у кредитному портфелі. Зарано засуджувати будь-який банк у неефективному управлінні ризиками, хоча окремі посилання до цього і є.
Як і у кредитуванні юридичних осіб деякі банки в кризові півроку змогли збільшити свої кредитні портфелі! Кредитували «Дельта» та «Надра», «Альфа» посилила своє амплуа перспективного лідера, а «Правекс» за рахунок відносно малого абсолютного приросту показав відносний ривок. Така позитивна динаміка це мабуть заслуга відповідних підрозділів цих банків (наші відмінники ринку). Адже, в основному банки втрачали свої портфелі і деякі банки дуже стрімко: «Платинум Банк» схоже покидає одну із лідерських позицій, а «ВТБ» з «Укрсиббанком» з своїх середніх ніш втратили ще додатково.
Секрети банків України
Ніша активів «цінні папери», яка лише частково стосується фондового ринку у класичному розумінні, а в основному є операціями по державним паперам, - також зазнала змін.
До звичайної пари лідерів - держбанків, додались банки Бахматюка: «Фінансова ініціатива» та «ВІЕЙБІ». Кошти на купівлю цінних паперів знайшлись, а на виплату депозитів населенню у цих банках не знаходяться. Отакі реалії ринку, де підвладний банк не зважає на приватного клієнта, і ніякий переворот цього не змінить.
Бачимо, що одна із головних функцій держбанків («Укрексім», «Укргаз», «Ощад») є операції з державними паперами (за чутками їх портфель цінних паперів це державні папери), що в принципі мабуть є нормальним інструментом державних фінансів.
Окрема ніша розміщення коштів на ринку - це кредитування на міжбанку.
Вільний ринок тут відносно є (не тільки «своїм»), але деякі банки явно заточені під перерозподіл коштів між пов‘язаними банками. Так, «Приватбанк» можливо просто заробляє гроші, «Ощадбанк» дає тим кого треба підтримати за вказівкою. А кому дає банк Лагуна «3/4» незрозуміло, в чому ролі: «Кредит Дніпро», «Кредит Європа», «Міського Комерційного», - відомо мабуть лише вузькому колу осіб. Причому попитом на міжбанку користується саме валюта - якої стався відтік з усіх джерел фінансування.
Цікаво, що лідери кредитування на міжбанку є часто лідерами і залучення коштів від банків: «3/4», «Кредит Європа». Тобто, прямий і неприкритий транзит крупних коштів. Для оптимізації (легального зниження) податків, чи що?
Деяка частина цих банків це звичайні «дочки» іноземних банків (державні російські). А деякі назви ми зустрінемо в переліку банків з купою готівки на балансі. Ще парочка банків це тліючі банкроти на зразок «Родовід Банк», або «Київ».
До речі про проблемні банки. Інвестиційна нерухомість, як кажуть, це багато в чому взяття банком на баланс застави по проблемним кредитам. Причому така застава не продається і часто висить роками.
Якщо це так, то з обсягів «інвестиційної нерухомості» видно обсяг вкрадених коштів. Це кредити які видані у великих об’ємах і які не планувалося віддавати. Дуже добре це видно по розграбленим (саме таке слово) «Родовід Банку» та «БТА Банку». «Дельта» мабуть потрапила у список завдяки купівлі проблемних активів інших банків. «Укрсоцбанк» давно відомий проблемами з погашенням у юридичних осіб.
Такі проблеми це завжди заслуга топ-менеджменту і його збагачення. От колеги з Росії ділились досвідом і казали, що взагалі будь-який кредит фірмі це відкат 5% якщо планується погашати, 10% якщо погашати не планується. Про «Родовід Банк» ходили чутки по посадовця «50%», саме такий був стандартний рівень відкату.
Ризик розграбленя банку топ-менеджментом посилюється функцією банків України по збиранню коштів населення для використання не на «вільному ринку», а у цілях власника банку і промислової групи яку банк обслуговує.
В цій таблиці топ 15 банків-пилесмоків. У першій колонці різниця між залученими коштами фізичних осіб (депозити) і кредитами виданими фізичним особам. Гарний врожай збирає «Приватбанк» і «Ощадбанк». Заточені на збиранні коштів населення для себе: банки Бахматюка, одеський «Імексбанк», полтавський «Фінанси та Кредит», і лідер всього цього - «Приватбанк».
Залучення коштів не завжди передбачає їх направлення у «живий» бізнес, навіть бізнес безпосередньо власника банку. Як є у «Приватбанку», «Фінансовій ініціативі», «ВІЕЙБІ».
У цих банків майже все майно складається із грошових коштів. Яка може бути цьому мета? У «Гефест» інших активів майже і немає. Невже характерні назви: «кліринг», «розрахунковий центр» свідчать про те що ці банки здійснюють розрахунки не через рахунки юридичних осіб? Тобто, конвертаційні центри? Можливо, причини інші, але така структура активів протирічить взагалі будь-якому бізнесу (не тільки банкінгу): хтось бере в кредит кошти і ці кошти не вводить в обіг, не заробляє на цьому. Навіщо?
На останок про сутінки банківського ринку подивимось хто ж за останні півроку гарно заробив на валюті. У таких операціях майже завжди коли хтось заробляє, то інший втрачає. Цей «інший» населення та фірми України.
Як бачимо заробляють всі. Навіть «соціально-орієнтований» «Креді Агріколь Банк», державні банки, і звичайно - головний бегемот «Приватбанк». Лагун міняє через «Кредитпромбанк»? А російські банки попили крові не так і багато у порівнянні з своїми українськими колегами?
Отож, такі справи у банківській системі України.
Не зовсім вона здорова і відрегульована
Що за півроку призвело до таких втрат:
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки
Хто поділив ринок кредитів фізичних осіб?
Хто пилесосить депозити?
Хто заробляє на валюті?
Чи стались обвали імперій? Які таємниці приховує банківська гра.
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки
В статті використана інформація з сайту НБУ
Та інформація НАБУ стосовно кількості банківських підрозділів.
Слід пам’ятати, що «голі цифри» завжди порівнюються лише приблизно.
Один і той же показник може містити зовсім різне наповнення, навіть мати протилежне значення.
Але читач, зможе пізнати приблизно Who is who, як то кажуть.
Почнемо з загального погляду на мережу відділень банків, активи (у що вкладено кошти), пасиви (звідки банк взяв кошти). Як буде приблизно зрозуміла картина в цілому, то детальніше зупинимось на всіх суттєвих типах майна, та джерелах фінансування. Ближче до кінця подивимось які банки підозрілі і які заробили на валюті. Подивимось хто є найбільшим пилесмоком: збирає кошти населення і направляє вірогідно своїм фірмам. Кому війна мати рідна, а хто поступово втрачає свою нішу.
Буде багато цікавих цифр, які не друкують в газетах.
Буде досить багато таблиць і пояснень до них.
Майже всі таблиці це топ 15 по питомій вазі показнику банку у банківській системі.
Показники на які варто звернути увагу будуть виділені червоним.
Опис логіки куди дивитись буде поперед і позаду таблиць.
Завдання щоби будь-який читач міг зрозуміти в чому справа без спецзнаннь.
Банківський ринок України в цілому.
Потенціал банку це його майно, що використовується в діяльності.
Та рівень витрат на персонал та поточну ділову активність.
Найбільша матеріальна база в Україні у державних банків: «Ощадбанк» та «Укрексімбанк». На рівні з ними «Укрсоцбанк», «Приватбанк» та «Аваль», і пул російських банків. У деяких банків як «Правекс-Банк» вартість майна це значна доля активів, що є не дуже добре, це означає, що матеріальна база використовується не на повну потужність: майно є, а доля ринку банківських послуг менш значна ніж в середньому по ринку. Деякі банки мають відносно коштовне майно («багаті»), деякі «бідні» - для своєї мережі відділень витрачають менше коштів (показник «млн. грн. на одне відділення»).
На матеріальній базі працює персонал, здійснюються витрати на поточну діяльність
Всього банки України в рік на свою діяльність витрачають близько 50 млрд. грн., що більше ніж взагалі у них є капітального майна. Тобто, щороку банки «проїдають» більше ніж у них є майна у володінні. Не завжди банки, володіючи майном, використовують цей потенціал на повну. Так, поточні витрати «Приватбанку», «Дельта Банку», «Альфа-Банку» та інших активніші ніж звичайно (млн. грн. на одне відділення). У кризовий для країни час багато банків збільшили свої витрати, мають на це можливість. Це російські банки, державні українські банки, тигри ринку 2014: «Приватбанк», «Дельта», «Надра». «Аваль» і «Укрсиббанк» свої витрати скорочують.
Де банки заробляють за рахунок своїх витрат? Яка структура ринку банківських послуг?
Як бачимо, основна функція банківської системи це фінансування підприємств. І зважаючи (за чутками) на високий рівень кредитування «своїх» фірм, «фінансування підприємств» це фінансування своїх промислових груп. Так, кажуть про близько 50% кредитів «Приватбанк» юридичним особам у Дніпропетровській області, або про 100% кредитів «Фінансова ініціатива» своїм фірмам.
Роздрібне кредитування населення, стимулювання споживчого попиту, в Україні розвинуте відносно слабко. По-перше, це тому, що система роздрібного кредитування більше вигідна крупним, системним банкам. Витрати на ІТ адміністрування, коштовні ІТ системи, розробку бізнес-процесів в великих банках лягають на плечі більшої кількості малих клієнтів. Малі банки такий роздрібний бізнес вимушені вести з більшими витратами, часто у ручному режимі, що не відповідає масовому характеру роздрібного кредитування. По-друге, в Україні через практичну відсутність широкої конкуренції права фізичних осіб не захищені і населення не довіряє банку. Мала кількість клієнтів призводить до потреби отримувати надприбутки з роздрібного бізнесу, що додатково лякає клієнтів.
Цінні папери, як перерозподіл фінансів напряму між банками, займають відносно велику долю ринку - аналогічну кредитуванню фізичних осіб.
Матеріальна база банків невелика відносно інших типів бізнесу. Так, у промислових підприємств матеріальна база може складати і 50% и 70% відсотків активів, у банків це близько 3%. Тобто банки це явні торгові посередники.
А точніше установи по залученню коштів від населення та економіки і направлення їх у свій бізнес.
Ми бачили, що кредитування фізичних осіб розвинуте слабко, але залучення коштів від населення є найбільш важливим джерелом коштів! Причому це строкові кошти - депозити, а кошти юридичних осіб це в основному залишки коштів фірм на поточних рахунках. Досить значна доля коштів залучених у банків, що є показником рівня пов‘язаних осіб, централізованого заливання коштів у потрібні банки.
Власних коштів у банків за останнє півріччя суттєво зменшилось. З такими темпами за 5 років власні кошти банків зменшаться на 50%, що не добавляє стабільності і надійності банківській системі в цілому. Причому кошти фізичних осіб також зменшуються (у валюті також, курс виріс на умовні 50%, тобто відтік валюти став відсотків 40). Таку нестачу коштів компенсували більш багаті банки - збільшивши кредитування іншим банком через міжбанк. Загальний обсяг коштів у гривні практично не змінився (мабуть компенсований друком коштів в НБУ; 35 млрд. грн.?), а у валюті зменшився відсотків на 30.
Джерела фінансування банків
Причому міжбанківське фінансування це переважно «точкове» фінансування своїх банків.
Найбільш залежними від «материнських» структур, від оптового фінансування є:
Деякі банки підживились від крупних постачальників і гривнею («Фінансова ініціатива»; з чутками про значне рефінансування цього банку з НБУ, за державний кошт), і валютою, компенсувавши той характерний відтік валюти, що стався за півріччя. Зокрема, російські державні банки залучили багацько валюти від держави Росія, а комерційний російський «Альфа» має значно скромніший ресурс. Тож варто розділяти комерційні російські банки і державні. І можна виокремити українські «банки-улюбленці» у НБУ або інших джерел.
Залучення коштів у юридичних осіб це окремий ринок. Так як, кошти юридичних осіб заводяться у банк зазвичай тоді коли юридичні особи обслуговують свою поточну діяльність через банк. Рівень залучення коштів юридичних осіб це рівень «довіри економіки» до банку, або рівень концентрації промислової групи у «своєму» банку (якщо обслуговуються «свої» фірми).
Як і у випадку з залученням оптових коштів від банків, ця ніша теж концентрована, доля ринку топ 15 складає 62,7%. А основними гравцями є «Приватбанк» (мабуть показник ваги бізнесу фірм групи «Приват»), та «Укрексімбанк» (в ньому обслуговуються переважно привілейовані, крупні, ВІП фірми). Характерні долі ринку наприклад у «Альфа-Банк» або «Креді Агріколь Банк», відомих гравців по обслуговуванню середніх та малих фірм. Можна з упевненістю сказати, що в банках на малюнку вище - процес обслуговування юридичних осіб відпрацьовано та активно здійснюється. «Креді Агріколь Банк» взагалі суттєво фінансує свою діяльність за рахунок фірм. Вага коштів юриків у валюті показує які банки обслуговують зовнішньо-економічну діяльність, операції експорту та імпорту. Тут гігантом безумовно є «Укрексімбанк» по показнику поточних коштів у валюті у всіх коштах на поточних рахунках.
Працівники фірм досить добре обізнані з якими банками і як краще працювати. Це хліб і робота таких працівників, їх профіль. А от населення майже завжди не розуміє який банк і чому є кращим. По факту народ обрав певні банки. Завдяки великій мережі відділень, рекламі, чи привабливості депозитних ставок - без різниці, дивимось факт як він є.
Знову топ 15 гравців зконцентрували у себе основну долю ринку. І головну скрипку грає «Приватбанк» завдяки великій мережі відділень (2-га в країні після «Ощадбанк») і кращому сервісу за «Ощадбанк». Довіряє народ також «Укрексіму», «Авалю», «Дельті», «Ощаду». Тобто, держбанкам, старому традиційному гравцю та новому активному. У всіх цих банків є повна присутність у регіонах. У кожного банку трохи своя ніша: «Укрексім» для більш ВІП, «Ощад» для звичайних, «Аваль»-«Дельта»-«Приват» та інші конкурують за середніх.
Від коштів фізичних осіб деякі банки залежать просто надзвичайно, фінансуючи свою діяльність наполовину за рахунок населення. Де кошти на вимогу це залишки на зарплатних та інших дебетових картах. Залежать від зарплатних карт «Аваль», «ОТП», «Укрсиббанк». Далі видно у кого залежність від депозитів у гривні і у кого який відтік був. «Сбербанк Росії» сильно втратив довіру населення, аж половину депозитів. А «Укргазбанк» як державний банк суттєво збільшив свою нішу. Від валютних депозитів банки залежать менше ніж від гривневих, але і відтік їх був значніший! Остання колонка показує відтік у валютному номіналі, скільки банки втратили в «доларах», а не у гривневому еквіваленті.
Структура ринку банківських послуг
Куди ж банки направили ці заощадження населення, робочі кошти юридичних осіб, оптове заливання коштів від таємничих банків-кредиторів, кошти держави?
Як ми і дивились спочатку - більше 50% вкладень банків у кредити фірмам, кредитування економіки.
Лідерами ринку кредитування підприємств є держбанки і «Приватбанк». Умовно кажучи є бізнес групи «Приват» і бізнес інших олігархів. Де найголовнішим виявився Олег Бахматюк з фінансуванням фірм через «ВІЕЙБІ» та «Фінансову ініціативу» сукупно аж на 4,1% від усього ринку. Російські державні банки дають гроші аж 13% бізнесу України.
Характерна ризикованість кредитів у державних банках. Де статусні позичальники не платять по великим кредитам через, наприклад, зміну політичної ситуації. Вище середньої проблемність і у «Аваля», що давно відомо на банківському ринку.
За півріччя помітно зростання кредитів фірмам Бахматюка, російські державні банки також підтримали своїх бізнесменів. «Дельта» і «Фінанси та Кредит» можливо під час кризи рефінансували кредити в інших банках (переманили до себе фірми), а може також підтримали «свої» фірми. «Укрсоцбанк» продовжив епопею з втрати ринку, що триває уже багато років.
Кидається у вічі яка велика доля кредитування юридичних осіб у іноземній валюті, це фактично рівень «доларизації» (та євризації, рублізації) економіки. У країн емітентів цих валют надлишок коштів і вони фактично купили собі частину економіки України. При цьому девальвація гривні спричинила погашення кредитів у валюті, перехід на займи в гривні.
Набагато менш грандіозний роздрібний бізнес (але набагато прибуткові ший!) ще більш сильно зконцентровано у топ 15 гравців. Кредитування фізичних осіб:
«Дельта» вже майже наздогнала «Приватбанк», а старі тигри ринку: «Надра», «Аваль», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», «ОТП» ще втримують гарні ніші багато в чому за рахунок старих кредитів фізичним особам у валюті (таке кредитування заборонено після кризи 2008 р.).
Рівень ризикованості кредитів фізичним особам по деяким банкам викликаний саме кредитами у іноземній валюті. Позичальники не змогли їх обслуговувати після 2008 р., і мабуть така здатність зменшилась і за останнє півріччя. Хоча їх погашення і відбулось прискореними темпами (колонка динаміки кредитів у валюті зкорегована на девальвацію, тобто у «доларах»).
Проблемність в «Ощадбанку» мабуть викликана знаменитими крупними кредитами фізичним особам, статусним людям, яким видавали бо так треба. В цілому, по проблемності кредитів фізикам більше чуток, ніж відповідей та розуміння. І щоби розібратися у причинах та впевнено робити висновки треба не один місяць порпатися у кредитному портфелі. Зарано засуджувати будь-який банк у неефективному управлінні ризиками, хоча окремі посилання до цього і є.
Як і у кредитуванні юридичних осіб деякі банки в кризові півроку змогли збільшити свої кредитні портфелі! Кредитували «Дельта» та «Надра», «Альфа» посилила своє амплуа перспективного лідера, а «Правекс» за рахунок відносно малого абсолютного приросту показав відносний ривок. Така позитивна динаміка це мабуть заслуга відповідних підрозділів цих банків (наші відмінники ринку). Адже, в основному банки втрачали свої портфелі і деякі банки дуже стрімко: «Платинум Банк» схоже покидає одну із лідерських позицій, а «ВТБ» з «Укрсиббанком» з своїх середніх ніш втратили ще додатково.
Секрети банків України
Ніша активів «цінні папери», яка лише частково стосується фондового ринку у класичному розумінні, а в основному є операціями по державним паперам, - також зазнала змін.
До звичайної пари лідерів - держбанків, додались банки Бахматюка: «Фінансова ініціатива» та «ВІЕЙБІ». Кошти на купівлю цінних паперів знайшлись, а на виплату депозитів населенню у цих банках не знаходяться. Отакі реалії ринку, де підвладний банк не зважає на приватного клієнта, і ніякий переворот цього не змінить.
Бачимо, що одна із головних функцій держбанків («Укрексім», «Укргаз», «Ощад») є операції з державними паперами (за чутками їх портфель цінних паперів це державні папери), що в принципі мабуть є нормальним інструментом державних фінансів.
Окрема ніша розміщення коштів на ринку - це кредитування на міжбанку.
Вільний ринок тут відносно є (не тільки «своїм»), але деякі банки явно заточені під перерозподіл коштів між пов‘язаними банками. Так, «Приватбанк» можливо просто заробляє гроші, «Ощадбанк» дає тим кого треба підтримати за вказівкою. А кому дає банк Лагуна «3/4» незрозуміло, в чому ролі: «Кредит Дніпро», «Кредит Європа», «Міського Комерційного», - відомо мабуть лише вузькому колу осіб. Причому попитом на міжбанку користується саме валюта - якої стався відтік з усіх джерел фінансування.
Цікаво, що лідери кредитування на міжбанку є часто лідерами і залучення коштів від банків: «3/4», «Кредит Європа». Тобто, прямий і неприкритий транзит крупних коштів. Для оптимізації (легального зниження) податків, чи що?
Деяка частина цих банків це звичайні «дочки» іноземних банків (державні російські). А деякі назви ми зустрінемо в переліку банків з купою готівки на балансі. Ще парочка банків це тліючі банкроти на зразок «Родовід Банк», або «Київ».
До речі про проблемні банки. Інвестиційна нерухомість, як кажуть, це багато в чому взяття банком на баланс застави по проблемним кредитам. Причому така застава не продається і часто висить роками.
Якщо це так, то з обсягів «інвестиційної нерухомості» видно обсяг вкрадених коштів. Це кредити які видані у великих об’ємах і які не планувалося віддавати. Дуже добре це видно по розграбленим (саме таке слово) «Родовід Банку» та «БТА Банку». «Дельта» мабуть потрапила у список завдяки купівлі проблемних активів інших банків. «Укрсоцбанк» давно відомий проблемами з погашенням у юридичних осіб.
Такі проблеми це завжди заслуга топ-менеджменту і його збагачення. От колеги з Росії ділились досвідом і казали, що взагалі будь-який кредит фірмі це відкат 5% якщо планується погашати, 10% якщо погашати не планується. Про «Родовід Банк» ходили чутки по посадовця «50%», саме такий був стандартний рівень відкату.
Ризик розграбленя банку топ-менеджментом посилюється функцією банків України по збиранню коштів населення для використання не на «вільному ринку», а у цілях власника банку і промислової групи яку банк обслуговує.
В цій таблиці топ 15 банків-пилесмоків. У першій колонці різниця між залученими коштами фізичних осіб (депозити) і кредитами виданими фізичним особам. Гарний врожай збирає «Приватбанк» і «Ощадбанк». Заточені на збиранні коштів населення для себе: банки Бахматюка, одеський «Імексбанк», полтавський «Фінанси та Кредит», і лідер всього цього - «Приватбанк».
Залучення коштів не завжди передбачає їх направлення у «живий» бізнес, навіть бізнес безпосередньо власника банку. Як є у «Приватбанку», «Фінансовій ініціативі», «ВІЕЙБІ».
У цих банків майже все майно складається із грошових коштів. Яка може бути цьому мета? У «Гефест» інших активів майже і немає. Невже характерні назви: «кліринг», «розрахунковий центр» свідчать про те що ці банки здійснюють розрахунки не через рахунки юридичних осіб? Тобто, конвертаційні центри? Можливо, причини інші, але така структура активів протирічить взагалі будь-якому бізнесу (не тільки банкінгу): хтось бере в кредит кошти і ці кошти не вводить в обіг, не заробляє на цьому. Навіщо?
На останок про сутінки банківського ринку подивимось хто ж за останні півроку гарно заробив на валюті. У таких операціях майже завжди коли хтось заробляє, то інший втрачає. Цей «інший» населення та фірми України.
Як бачимо заробляють всі. Навіть «соціально-орієнтований» «Креді Агріколь Банк», державні банки, і звичайно - головний бегемот «Приватбанк». Лагун міняє через «Кредитпромбанк»? А російські банки попили крові не так і багато у порівнянні з своїми українськими колегами?
Отож, такі справи у банківській системі України.
Не зовсім вона здорова і відрегульована
Що за півроку призвело до таких втрат:
Общество | Экономика и Финансы | Недвижимость | Банки