Архаїка Полісся
Полісся є найбільш архаїчним регіоном України. Розвиваючись на території етнічного пограниччя культура поліського регіону зазнала відчутних впливів з боку сусідів, що зумовило деякі локальні особливості у комплексі вбрання і певною мірою поділ на Західне, Центральне і Східне.
Орнаментика Поліського костюму пудкупляє своєю автентичністю та глибиною, якимось віянням з минулого наших предків.
В поліській вишивці використовуються нескладні орнаменти, які утворюються з ритмічного повтору окремих або вписаних один в другий ромбів, восьмикутних зірок, ламаних ліній, кривульок, трикутників. Розетка - основний і найбільш поширений мотив вишивок Полісся. Вона має чотири, шість і вісім загострених або заокруглених кінців, які поперемінно вишиваються червоним або чорним. Улюбленими в поліщуків є лінійні орнаменти, що складаються з ромбів у середину яких вміщено геометричні розетки різної конфігурації. Поліські орнаментальні мотиви у давнину мали кожне своє символічно-оберегове значення.
На Західному Поліссі геометричні орнаменти комбінуються в бордюри, що розміщуються вздовж осьової лінії. Орнаменти вкривають суцільно все поле рукавів жіночих сорочок. Основний колір - червоний, іноді додавалась чорна або синя нитка.
Наприкінці XIX на початку XX ст. поширюються мотиви “троянди” в червоно-чорній гамі, виконані технікою “хрестик”. На Київщині вони набувають декоративного площинного характеру і суцільним килимовим орнаментом вкривають усе поле рукавів жіночих сорочок, а також манишки.
Часто у вишивці зустрічається мотив птаха, іноді із деревом життя в центрі, із гілочками з ягід і листя. Іноді мотив птаха конкретизується до більш ясного відтворення лебедя, орла, пави, качки, джмеля.
На Чернігівському Поліссі зафіксовано мотив пугача, зрідка грифонів, коней. З архаїчних мотивів зустрічаються виразно стилізовані антропоморфні мотиви у вигляді ромба, які мають місцеву назву “на козака”. На Київщині та Чернігівщині збереглись архаїчні геометричні мотиви - кривульки (козлик), безконечник, ромби, рожа.
У Київському та Чернігівському Поліссі застосовували мотиви “терен”, “виноград”, “ключики”.
У XIX ст. з’явились мотиви похідні від назв відтворюваних зображень - “дубовий лист”, “хміль”, “виноград”, “гусячі лапки”, “калина”, “рожа”, “фукція”, “барвінок”.
...........................................................................................................