Швидкісний потяг ІТ
Минуло трохи більше року відколи я повернувся до web-розробки. Прийшов час підвести невеликі підсумки, оцінити результати і побудувати плани на майбутній рік (план дій у мене уже давно побудовані в Trelо але вам про нього знати не обов"язково).
Отож, я повернувся до веб-програмування, уже маючи певний досвід ще з часів мого студенства (близько 10 сайтів візиток) коли тільки починався веб-бум і як мене, тоді, за певних обставин просто викинуло із швидкісного потягу під назвою "ІТ", який тільки починав набирати швидкість на території України, я був упевнений що приклавши трішки зусиль зможу застрибнути і вільно почуватись серед досвідчених розробників. Насправді все виявилось трохи складніше ніж я очікував, "ІТ-потяг" уже мчав на повній швидкості і не дозволяв навіть наблизитись, тому я почав із маленких кроків. Пригадав HTML&CSS параленьно з глибоким освоєнням JavaScript. Калькуляторк, змійка, на JS з jQuery - це результати праці які додавали впененності, та це був тільки початок. Далі був Backbone.js + PHP&MySQL, признатись чесно хоч я і зрозумів суть model-view-colection-route, усвідомлення OOП прийшло дещо пізніше, було трохи муки this shit, але за допомогою наставника я це пережив. Навіть зібрав усе на Require.js. Та серверна частина на PHP уже була не актуальна і за рекомендаціями я узявся за Node.js, тут були повні мраки, хоча коли перейшов до фреймворка express усе стало зрозуміло і я сі дуже тішив, що зробив фотогалерею галерею по REST-у.
N.b. я на upWork та linkedIn
Освоївши Node.js і пройшовши співбесіду на свій "перший" проект, від якого я відмовився, через малий рейт, я вирішив відкласти карєру в ІТ у довгий ящик, і продовжував розвивати свою справу. Та зробити двомісячну перерву, а тоді (тут слід зазначити вплив Romana&Oma) звільнився з роботи у школі і почав приділяти весь свій час на навчання web-розробки. AngularJS, Bootstrap, webpack, усе завертілось закрутилось, 6 днів на тиждень 14 год у день, зранку монтаж(весіль), тоді якись відеокурс, потім година англійської, тоді робота над власним проектом, далі онлайн курси по інтернету і так декілька місяців. Я навіть велосипедом не мав часу кататись. Не скажу, що до цього я не старанно вчився, але це було як хоббі, а зараз справа серйозна, відступати не можна.
В результаті декількох співбесід, я зрозумів, що я нікому не потрібен, ніхто не хоче молодої крові, усім потрібний досвід в розробці хоч і невеликий. Так я потрапив на LA'Soft. Перший проект на Backbone.js & Rails де я зміг продемонструвати свої знання. Тут я вперше копнув у реальний проект з купою роботи, перекомпільованого CoffeScript і завдань, робота в команді і все таке. Довелось перейти на Linux (пишу цей пост звідси). Тоді з"явився замовник на проект Mindmap, я один на один із американцем, у якого було 1200 рядків коду JS, і без бек-енду. Довелось добряче розібратись з event в JS та DOM, попрацювати з Google API. В цей же час я проходжу курси MongoDB, HTML5 canvas і паралельно роблю свій проект на angulaJS "Cooker" з логування, і взаємодією з DB. Із Node.js справи у мене вже краще і це чудово, адже я повноцінно можу зробити APP від початку до кінця. Тут з"являється проект з Індії над яким я і зараз продовжую працювати декілька годин на тиждень. Проект охоплює кодування віде та розробку проектів в АЕ а також Web-app можливо тому мене і взяли, так як досвіду роботи із відео і АЕ у мене дуже багато.
На дaний момент я front-end developer на проекті з AngularJS & Rails, oсвоюю нові методи і технології, поглиблюю знання в розробці на клієнтскій стороні. ІТ - почав приносити прибуток, хоч досі забирає дуже, дуже, просто нейомвірну кількість часу краще сказати увесь мій час. 90% вільного від роботи часу я витрачаю на навчання. І так буде ще протягом і цього року, щоб підняти рейт, і зменшити тривалість робочого тижня до 30год.
Отож, в рік перший oсвоєні та вивчені(не можу судити на скільки добре) "фічі": js, jQuery, Backbone, Angular, Nodejs, mongoDB, Bootstrap, Git, less, Grunt. Трішки зачепив і Unit тестування, але цього року треба буде серйозно за нього взятись.
Довелось докласти чимало зусиль і часу, щоб вхопитись за поручень останнього вагону потяга ІТ. Та дорога до "голови" потяга ще далека, також не слід забувати, що у вагонах повнісінько і інших пасажирів, тому наступний рік буде ще одним випробуванням. Хоча доживемо до літа побачимо.