Про обіцянки та саморуйнацію.
От і знову забув про свій ЖЖ, але ж був момент коли пообіцяв що писатиму частіше, бо це допомагає будувати плани і обдумати вже зроблене. Часто ми обіцяємо собі щось, завтра почну бігати зранку та робити зарядку, обіцяю менше сидіти за ПК, обіцяю побити рекорд в Angry birds, та вивчу англійську, але на наступний ранок ми вже забуваємо про обіцянку. Я думаю проблема в тому, що ми прирікаємо на не виконання своєї обіцянки в момент її "Обіцяння".
- Я обіцяю завтра почати бігати.
Якщо людина справді сильна духом, то вона встане в 7.00 і таки піде бігати, інакше просто придумає для себе якусь відмазку. Сьогодні погана погода, я не виспався, кросовки не зручні і т.д. Саморуйнація, невпевненість, та нікчемність починається з невиконаних обіцянок.
"Ніколи не обіцяй того чого не зможеш виконати" - уривок Шаманського кодексу
Та не все втрачено, першим кроком до реалізації обіцяного є, планування того як ви будете це здійснювати. Коли вже зачепили тему ранкових пробіжок то почнемо з того що ви переглянете прогноз погоди на завтрашній ранок, і підготуєте взуття та одяг ще у вечері, спробуєте уявити куди як ви бігтимете, чи навіть прочитаєте корисну літературу по ранкових пробіжках, короче кажучи приділите трошки більше часу ніж просто видаєте звук " Я обіцяю завтра почати бігати."