Працював перекладачем
Запросили попрацювати на підміні в Джобцентрі. Зараз перерегіструють всіх біженців з центрів прийому біженців на клієнтуру джобцентрів, для цього їм треба заповнити анкети та стати на облік як безробітні. Тільки так вони тепер зможуть отримувати запомогу по безробіттю та їх направлятимуть на мовні курси. Крім того, запомога дещо більша.
Спочатку допомагав я прямо на стійках, де ці анкети заповнювали. Не дуже розумію, навізо там взагалі потрібна якась допомога з перекладом, там всі питання на двох мовах. Крім того, там дуже скорочен перелік, що треба декларувати. Наприклад, раніше траба будо перераховувати всю нерухомість, авто, всі рахунки та акції. Тільки біткоїни, здається, не треба будо декларувати. Тепер треба задекларувати тільки ту нерухомість, вартість якої перевищує 60 тис. євро, та авто більше 30 тис.
Наступне питання - чи вважається жінка з дитиною матір'ю-одиночкою, якщо її чоловік залишається в Україні. Так, вважається. А це +50 євро щомісяця.
Далі я сидів поруч з одною тучною дамой в кімнаті біля входу, пункт номер один. Дама надавала номери, які писала червоним на першому аркуші анкети, потім ставила питання, я просто перекладав. Найчастіше питала, чи отримує та чи інша особа пенсію. Якщо так, давала заповнити іншу анкету для соціальамту, на якій після заповнення ставила штампіком дату та перекладала в стопку для передачі в соціальамт.
На перерву сходив додому. Да, перерва виявилась півтори години.
Після перерви сидів на іншому місці, де молодий чоловік перевіряв анкети. Тепер моє завдання будо підійти з цим хлопцем до теки (реєстраційна стійка), взяти анкету, проголосити номер від першої дами, і далі перекладати співбесіду. Приходили різні люди, наприклад, був один афроафриканець з Нігеру, який навчався комп'ютерним наукам в Харкові. Він абсолютно не розумів, що в анкеті написано, бо не розумів ані українську, ані руську. Тут молодий чоловік, що я йому мав допомагати, зміг тільки за допомогою англійської щось з'ясувати, і те не все.
Ще був один чоловік примірно мого віку, який заявив, що бажає працювати на судні, англійську знає. Йому було запропановано або пошукати работу із іншим співробітником, або заповнити іншу анкету та через три тижні прийти на джоббьорзе.
Ще на перерві поспілкувався зі знайомою. Та розповіла про циган, що вони приїхали і також бажають отримати всі переваги біденців, із усіма своїми шістю дітьми. Діти були поруч, жбурляли мульчу з-під дерев в автівки.
Робочій день закінчився несподівано, десь о четвертій. Я ще порозмовляв, позадавав різних питань, поки мені не натякнули, що я вже можу робити файерабенд.
Спочатку допомагав я прямо на стійках, де ці анкети заповнювали. Не дуже розумію, навізо там взагалі потрібна якась допомога з перекладом, там всі питання на двох мовах. Крім того, там дуже скорочен перелік, що треба декларувати. Наприклад, раніше траба будо перераховувати всю нерухомість, авто, всі рахунки та акції. Тільки біткоїни, здається, не треба будо декларувати. Тепер треба задекларувати тільки ту нерухомість, вартість якої перевищує 60 тис. євро, та авто більше 30 тис.
Наступне питання - чи вважається жінка з дитиною матір'ю-одиночкою, якщо її чоловік залишається в Україні. Так, вважається. А це +50 євро щомісяця.
Далі я сидів поруч з одною тучною дамой в кімнаті біля входу, пункт номер один. Дама надавала номери, які писала червоним на першому аркуші анкети, потім ставила питання, я просто перекладав. Найчастіше питала, чи отримує та чи інша особа пенсію. Якщо так, давала заповнити іншу анкету для соціальамту, на якій після заповнення ставила штампіком дату та перекладала в стопку для передачі в соціальамт.
На перерву сходив додому. Да, перерва виявилась півтори години.
Після перерви сидів на іншому місці, де молодий чоловік перевіряв анкети. Тепер моє завдання будо підійти з цим хлопцем до теки (реєстраційна стійка), взяти анкету, проголосити номер від першої дами, і далі перекладати співбесіду. Приходили різні люди, наприклад, був один афроафриканець з Нігеру, який навчався комп'ютерним наукам в Харкові. Він абсолютно не розумів, що в анкеті написано, бо не розумів ані українську, ані руську. Тут молодий чоловік, що я йому мав допомагати, зміг тільки за допомогою англійської щось з'ясувати, і те не все.
Ще був один чоловік примірно мого віку, який заявив, що бажає працювати на судні, англійську знає. Йому було запропановано або пошукати работу із іншим співробітником, або заповнити іншу анкету та через три тижні прийти на джоббьорзе.
Ще на перерві поспілкувався зі знайомою. Та розповіла про циган, що вони приїхали і також бажають отримати всі переваги біденців, із усіма своїми шістю дітьми. Діти були поруч, жбурляли мульчу з-під дерев в автівки.
Робочій день закінчився несподівано, десь о четвертій. Я ще порозмовляв, позадавав різних питань, поки мені не натякнули, що я вже можу робити файерабенд.