Про "солідарність трудящих"
Це така штука, яка нічим не відрізняється від "васьмоємарта", тільки вже для обох статей.
Бо ніякої солідарності трудящих нема і не буде і не було.
Країна, яка найбільше постулювала це "свято" - навіть зробила цілих ДВА вихідних - сама цих трудящих тримала в рабстві. Селяни до 1974 року не мали паспортів і не могли нікуди виїхати з села без дозволу згори. Тобто, були справжніми кріпаками, які не могли обирати ні між роботодавцями ні між видами робіт. Міські мешканці в масі своїй теж були прив'язані до одного заводу/фабрики все життя і добре там було чи погано - змінювати роботу не могли, бо "безкоштовну" квартиру видавали тільки після 25-30 років праці на одному підприємстві. Ніяких страйків з метою покращення умов праці чи підвищення зарплат в совку апріорі не могло бути, розстріляли би всіх, нахрін.
Перший нешахтарский (шахтарські почались всього на 2-3 тижні раніше) страйк в Україні організували ми з друзями в 1989 році на ЗАЗі.
Нас, студентів, було всього 40 чоловік, але наша відсутність на зміні зупинила Головний Конвеєр(с) заводу.
Шухер був космічних масштабів по місцевим запорізьким міркам, спочатку нас хотіли залякати, але коли ми послали їхніх переговорників - прислали якогось більшого шишака (заступник Генерального, чи що), що погодився з нашими вимогами (!!!). Звісно, обманули потім, це ж довбаний совок був...
Але за ринкової економіки страйки і профспілки, що їх продукують є могильщиками економіки.
Небачене до цього у світі економічне зростання Німеччини в 30-х роках минулого століття почалось з того, що профспілки були поставлені під контроль держави чи заборонені.
На відміну від цього світова столиця автомобільної промисловості - Детройт впав під натиском профспілок, які так захищали права трудящих, що позакривались всі заводи і ці трудящі стали безробітними наркоманами, а місто - збанкрутілим привидом минулої слави.
На найшвидше зростаючому мегапідприємстві реальної економіки - "Амазоні" профспілки заборонені чи не мають ваги. Те ж саме з будь-яким іншим сучасним успішним підприємством. Бо профспілки, "які захищають права трудящих" є злом в чистому вигляді - паразитують і на підприємствах і на самих робітниках (внески) і в результаті знищення ними підприємств страждають ті ж самі робітники.
Саме ж "свято" - "майські" зараз (і раніше теж) тільки привід до того, щоб "сходити на шашлики" (нажертись в зюзю), яка там ще "солідарність"?
Бо ніякої солідарності трудящих нема і не буде і не було.
Країна, яка найбільше постулювала це "свято" - навіть зробила цілих ДВА вихідних - сама цих трудящих тримала в рабстві. Селяни до 1974 року не мали паспортів і не могли нікуди виїхати з села без дозволу згори. Тобто, були справжніми кріпаками, які не могли обирати ні між роботодавцями ні між видами робіт. Міські мешканці в масі своїй теж були прив'язані до одного заводу/фабрики все життя і добре там було чи погано - змінювати роботу не могли, бо "безкоштовну" квартиру видавали тільки після 25-30 років праці на одному підприємстві. Ніяких страйків з метою покращення умов праці чи підвищення зарплат в совку апріорі не могло бути, розстріляли би всіх, нахрін.
Перший нешахтарский (шахтарські почались всього на 2-3 тижні раніше) страйк в Україні організували ми з друзями в 1989 році на ЗАЗі.
Нас, студентів, було всього 40 чоловік, але наша відсутність на зміні зупинила Головний Конвеєр(с) заводу.
Шухер був космічних масштабів по місцевим запорізьким міркам, спочатку нас хотіли залякати, але коли ми послали їхніх переговорників - прислали якогось більшого шишака (заступник Генерального, чи що), що погодився з нашими вимогами (!!!). Звісно, обманули потім, це ж довбаний совок був...
Але за ринкової економіки страйки і профспілки, що їх продукують є могильщиками економіки.
Небачене до цього у світі економічне зростання Німеччини в 30-х роках минулого століття почалось з того, що профспілки були поставлені під контроль держави чи заборонені.
На відміну від цього світова столиця автомобільної промисловості - Детройт впав під натиском профспілок, які так захищали права трудящих, що позакривались всі заводи і ці трудящі стали безробітними наркоманами, а місто - збанкрутілим привидом минулої слави.
На найшвидше зростаючому мегапідприємстві реальної економіки - "Амазоні" профспілки заборонені чи не мають ваги. Те ж саме з будь-яким іншим сучасним успішним підприємством. Бо профспілки, "які захищають права трудящих" є злом в чистому вигляді - паразитують і на підприємствах і на самих робітниках (внески) і в результаті знищення ними підприємств страждають ті ж самі робітники.
Саме ж "свято" - "майські" зараз (і раніше теж) тільки привід до того, щоб "сходити на шашлики" (нажертись в зюзю), яка там ще "солідарність"?