Украинская поэзия: Василь Махно
Василь Махно
КАПЕЛЮХ НІКІТИ СТЕНЕСКУ
Чорний капелюх Нікіти Станеску нагадує чорного птаха
який вилетів з гнізда квашеної капусти його мови
і кружляє над головами поетів
Радомир Андрич носить цей капелюх - наче дзбан води у пустелі -
тримаючи пташину ногу капелюха (бо він птах) в одній руці -
а іншою розігріває прозоре тіло ракії
і поволі оповідає про середньовічні часи Сербії
Капелюх Нікіти Стенеску примруживши очі - склавши крила наче херувим -
тихо дрімає -
капелюх звик до Андричевих балачок і тому може відпочити
фетрова тканина оперезана чорною стрічкою жалоби
- чорна мова смерті -
поети розмовлять тією мовою - пишуть тією мовою і по смерті стають
чорною парчею тієї мови
тому Нікіта Стенеску сидить з нами у корчмі та п’є чорне вино
але нічого нам не каже і для багатьох він невидимий
тому дехто не знає що він поруч
бо бачать тільки чорний фетровий капелюх
хоч кілька втаємничиних знають що шурхіт кукурудзи
це шурхіт його херувимських крил
нічого вже нам не скаже Нікіта Стенеску
його капелюх стає: то левом - то волом - то орлом - то янголом
і нас відділяє жовта сеча осінньої кукурудзи
і чорна парча херувимського крила
і замотаний рот янгола
щось хоче нам сказати
але білим вапном повітря забризкує нам вуха
і ми тільки знаємо одне: пити чорне вино
бо нам не можна чути ті слова
_____________
Васыль Махно
ШЛЯПА НИКИТЫ СТЭНЕСКУ
чёрная шляпа Никиты Стэнеску напоминает чёрную птицу
вылетевшую из гнезда квашеной капусты - из его языка
и кружащую над головами поэтов
Радомир Андрич носит эту шляпу - словно жбан с водой
в пустыне -
держит птичью ногу шляпы
(ибо это птица) в одной руке -
а другой разогревает прозрачное тело ракии
и понемногу рассказывает о сербском средневековье
шляпа Никиты Стэнеску прижмурив глаза -
сложив крылья как херувим -
тихо дремлет -
шляпа привыкла к Андричевым лясам
и поэтому может отдохнуть
фетровая ткань опоясана чёрной траурной лентой
- чёрным языком смерти -
поэты разговаривают на этом языке -
пишут на нём и после смерти становятся
чёрной парчою этого языка
поэтому Никита Стэнеску сидит вместе с нами в баре
и пьёт чёрное вино
но ничего не говорит нам и для многих он невидим
поэтому некоторые не знают что Никита рядом
им видна только чёрная фетровая шляпа
хотя несколько посвящённых знают что шорох кукурузы
это шорох его херувимских крыльев
ничего уже нам не скажет Никита Стэнеску
его шляпа становится: то львом -
то волом - то орлом - то ангелом
и нас разделяет жёлтая моча осенней кукурузы
и чёрная парча херувимского крыла
и замотанный рот ангела
что-то хочет нам сказать
но воздух белой известью забрызгивает нам уши
и мы знаем только одно: пить чёрное вино
ибо нам не позволено слышать эти слова
Перевод: Станислав Бельский