а я знову за своє )
Можливо було б набагато краще в неділю валятися в теплому ліжечку, переглядаючі шокуючі новини шоубізу, коли на дворі -23 а ти в теплі сьорбаєш запашну каву.
Але я придумала дещо краще- зібрала 9 легінів та поїхала з ними на Говерлу.
Без проблем доїхали до Заросляка, перекусили та й пішли собі на тую Гавєрлу- сніги топтати, фрірайд катати.
Незважаючи на мінусову температуру сонечко так гарно пригрівало, що хлопці на малій Говєрлі влаштували стриптиз.
(кубіки на пресі я ще не навчилася домальовувати- звиняйте ))
Я спочатку подумала що в мене вже "горняшка"- ввижається всяке від кисневого голодування- а ні - легіні були цілком реальні, добре що ті гарячі мужчини не розтопили весь сніг навколо))
На вершині тепло, гарно, немає вітру, тільки ти, друзі та гори...ось вона- ідилія) бракувало, хіба, шизлонгів)
Спускатися вирішили в сторону Брецкула, потім підніматися на вершину та спускатися в кулуар.
Спуск не видався таким ж чудесним як погода- з однієї сторони була тонка лінія нормального снігу- а далі- заструги, короткими дугами зі стрибками доїхали до перемички.
З Брецкула спуск був подібний- тільки в застругах було все, проте недовго- далі нас чекав заслужений подарунок - нерозкатаний кулуар з хорошим снігом.
Але все хороше, чомусь, так швидко закінчується, зато перетікає в не менш приємне - таке як карпатський чай, сауна та смачна грибна юшка, позитивні емоції, посмішки друзів та планування наступної поїздки.
Але я придумала дещо краще- зібрала 9 легінів та поїхала з ними на Говерлу.
Без проблем доїхали до Заросляка, перекусили та й пішли собі на тую Гавєрлу- сніги топтати, фрірайд катати.
Незважаючи на мінусову температуру сонечко так гарно пригрівало, що хлопці на малій Говєрлі влаштували стриптиз.
(кубіки на пресі я ще не навчилася домальовувати- звиняйте ))
Я спочатку подумала що в мене вже "горняшка"- ввижається всяке від кисневого голодування- а ні - легіні були цілком реальні, добре що ті гарячі мужчини не розтопили весь сніг навколо))
На вершині тепло, гарно, немає вітру, тільки ти, друзі та гори...ось вона- ідилія) бракувало, хіба, шизлонгів)
Спускатися вирішили в сторону Брецкула, потім підніматися на вершину та спускатися в кулуар.
Спуск не видався таким ж чудесним як погода- з однієї сторони була тонка лінія нормального снігу- а далі- заструги, короткими дугами зі стрибками доїхали до перемички.
З Брецкула спуск був подібний- тільки в застругах було все, проте недовго- далі нас чекав заслужений подарунок - нерозкатаний кулуар з хорошим снігом.
Але все хороше, чомусь, так швидко закінчується, зато перетікає в не менш приємне - таке як карпатський чай, сауна та смачна грибна юшка, позитивні емоції, посмішки друзів та планування наступної поїздки.