Оригінал ---
http://olga-den-f.livejournal.com/1102661.html Є така приказка «Не було б щастя, та нещастя допомогло».
У нас у селі було багато порожніх хат. І нікому вони не були потрібні. А зараз у них потроху почали заселятися, деякі з них купили і поселилися в них люди з Донбасу. Тож наше село потроху оживає.
Хати які були довго пустими і вже почали руйнуватися, нові господарі відновили, деякі відремонтували, а деякі подобудовували, і тепер їх тяжко впізнати, вони стали вдвічі більшими ніж були, і набули сучасного вигляду, приблизно як на фото.
Говорять переселенці українською мовою, такою як і ми. Коли питаємо у них чому не поїхали в Росію, вони відповідають : « Ми ж не ідіоти ».
*** This entry was originally posted at
http://argument-q.dreamwidth.org/33326.html. Please comment there using
OpenID.