Як виглядає типове німецьке село. ФОТО.
Оригинал взят у olga_den_f в Як виглядає типове німецьке село. ФОТО.
У 80-мільйонній Німеччині є багато тисяч сіл, і всі вони, загалом, не дуже сильно відрізняються між собою.
Хоча свої нюанси є скрізь.
Практично всі села мають багату історію, яка йде своїм корінням на кілька століть назад.
У центрі села, як правило, розташована адміністрація, церква, ратуша, автобусна зупинка. Поруч висить детальна карта села, так що дорогу до потрібного будинку можна знайти без проблем.
Всі будиночки у селах досить сучасні і виглядають пристойно. У деяких регіонах збереглося багато старих фахверкових будинків.
.jpg)
Вулиці чисті - ніде немає ні сміття, ні калюж, ні бруду.
Газони і кущі педантично підстрижені.
Всі тротуари і доріжки викладені плиткою. Доріжка елегантно оминає дерево.
На дахах будинків часто можна побачити сонячні панелі. Німці уміють економити та дбати про природу.
Зверніть увагу на паркани. Вони всі дуже низенькі і прозорі, часто навіть просто умовні. Тут, як правило, не будують високих парканів та не ховаються від світу.
Часто у селах можна побачити салони відомих автовиробників. Наприклад, Mitsubishi.
Вулицями іноді проїжджає сільськогосподарська техніка. Як і всюди в Німеччині, популярні ящики для старого одягу (зліва).
Автобусна зупинка
Часто зустрічаються меморіали солдатів, загиблих у Першій світовій війні.
У Німеччині прийнято на вході в будь-яке житло писати прізвища мешканців. На домофонах, наприклад, не буває номерів, завжди буде висіти список прізвищ господарів з кнопкою навпроти кожного. У приватних будинках прізвище власника пишуть на вході.
Часто можна побачити як німці продають овочі та фрукти власного виробництва. Просто залишають їх на вулиці та пишуть ціну, а бажаючі купити залишають гроші і беруть потрібну їм кількість товару. Все побудовано на довірі та чесності.
Ось так виглядають таблички, які висять на кожному дереві або стовпі, де є гніздо лелеки. "Збереження місця проживання - запорука майбутнього для лелеки", - повідомляє напис.
Щороку лелека повертається в старе гніздо, тому його руйнування загрожує виду. Внизу ведеться статистика, скільки пташенят було виведено в цьому гнізді.
Такі таблтики можна зустріти у села, де раніше проходив кордон між НДР та ФРН: "тут Німеччина і Європа були розділені до 10 годин ранку 7 грудня 1989 року".
А це дороги у німецьких селах.
Але їздити потрібно дуже обережно. Обмеження швидкості в населеному пункті - 50, а то і 30 км / год. І якщо знак говорить 50, то це не означає, що можна їхати 60, хіба що вам не шкода 15 євро. За більш високі перевищення штрафи безбожно збільшуються.
У 80-мільйонній Німеччині є багато тисяч сіл, і всі вони, загалом, не дуже сильно відрізняються між собою.
Хоча свої нюанси є скрізь.
Практично всі села мають багату історію, яка йде своїм корінням на кілька століть назад.
У центрі села, як правило, розташована адміністрація, церква, ратуша, автобусна зупинка. Поруч висить детальна карта села, так що дорогу до потрібного будинку можна знайти без проблем.
Всі будиночки у селах досить сучасні і виглядають пристойно. У деяких регіонах збереглося багато старих фахверкових будинків.
Вулиці чисті - ніде немає ні сміття, ні калюж, ні бруду.
Газони і кущі педантично підстрижені.
Всі тротуари і доріжки викладені плиткою. Доріжка елегантно оминає дерево.
На дахах будинків часто можна побачити сонячні панелі. Німці уміють економити та дбати про природу.
Зверніть увагу на паркани. Вони всі дуже низенькі і прозорі, часто навіть просто умовні. Тут, як правило, не будують високих парканів та не ховаються від світу.
Часто у селах можна побачити салони відомих автовиробників. Наприклад, Mitsubishi.
Вулицями іноді проїжджає сільськогосподарська техніка. Як і всюди в Німеччині, популярні ящики для старого одягу (зліва).
Автобусна зупинка
Часто зустрічаються меморіали солдатів, загиблих у Першій світовій війні.
У Німеччині прийнято на вході в будь-яке житло писати прізвища мешканців. На домофонах, наприклад, не буває номерів, завжди буде висіти список прізвищ господарів з кнопкою навпроти кожного. У приватних будинках прізвище власника пишуть на вході.
Часто можна побачити як німці продають овочі та фрукти власного виробництва. Просто залишають їх на вулиці та пишуть ціну, а бажаючі купити залишають гроші і беруть потрібну їм кількість товару. Все побудовано на довірі та чесності.
Ось так виглядають таблички, які висять на кожному дереві або стовпі, де є гніздо лелеки. "Збереження місця проживання - запорука майбутнього для лелеки", - повідомляє напис.
Щороку лелека повертається в старе гніздо, тому його руйнування загрожує виду. Внизу ведеться статистика, скільки пташенят було виведено в цьому гнізді.
Такі таблтики можна зустріти у села, де раніше проходив кордон між НДР та ФРН: "тут Німеччина і Європа були розділені до 10 годин ранку 7 грудня 1989 року".
А це дороги у німецьких селах.
Але їздити потрібно дуже обережно. Обмеження швидкості в населеному пункті - 50, а то і 30 км / год. І якщо знак говорить 50, то це не означає, що можна їхати 60, хіба що вам не шкода 15 євро. За більш високі перевищення штрафи безбожно збільшуються.