"Завдання" - це проблеми дорослих гівнюків. Тих, хто такі завдання вигадує; діти тут ні до чого. Та й поділ на "німецьких" і "фашистьских" дітей мені знайомий. Далі йде висновок про громадянську війну, як того потребує лоґіка. Вкручуйте своєму континґенту, на мене шкода часу :)
Я тут не до діалогу запрошую, а до самоаналізу. Якщо для Вас існує парадигма, в якій нормальна людина дає дитині в руки зброю - справа начебто Ваша особиста, але "до пори до врємєні".
в розрізі цього питання справою дорослих є захист їх від ворога освітньо-мілітарні заходи і мають на меті такий захист, який, звісно, тільки ними не обмежується не розумію, що тут може бентежити, це звичайна практика
Ви не зауважили, пане Сергію, як раптово ви почали заперечувати згадку про ваші "пацифістські переконання" у відповідь на меседж, що аж ніяк про це НЕ згадував?)))
Чєсно кажучи, вообщє нє понял, пане Олеже, але скажу. Може я тут трохи дійсно перемудрив, бо моєю метою є не суперечка, але збирання аргументів і вироблення особистої позиції. Так, я маю переконання пацифістські, але нікому їх не нав'язую. Але всі ті штуки з "дитячими військовими вишколами" вважаю совітською блювотою а ля зарниці і т.п.
Я відповім коротко. Просто уявіть собі шанси пацифіста на виживання під час озброєного нападу з метою вбивства. Оцінили? Вірно, нульові. А теперь увага, головне питання: маючи Рашу під боком, ми хочемо вижити чи ні? Наш пацифістський час пройшов, настав час вірного розставляння пріоритетів. Si vis pacem... А щодо концепції мирного існування доречно вести розмови ПОТІМ.
Reply
Reply
Reply
Reply
такі ж гівнюки, як і сепари - а ви саме так вважаєте?
Reply
Reply
Reply
Reply
це така, знаєте, парадигма, яка існує незалежно від моєї схільності до самоаналізу
Reply
Reply
освітньо-мілітарні заходи і мають на меті такий захист, який, звісно, тільки ними не обмежується
не розумію, що тут може бентежити, це звичайна практика
Reply
Reply
Reply
Оцінили? Вірно, нульові.
А теперь увага, головне питання: маючи Рашу під боком, ми хочемо вижити чи ні? Наш пацифістський час пройшов, настав час вірного розставляння пріоритетів. Si vis pacem...
А щодо концепції мирного існування доречно вести розмови ПОТІМ.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment