Турок - не козак. Рафаела Льюїс: Османська Туреччина: побут, релігія, культура
Що ми знаємо про Туреччину?
Про Туреччину ми знаємо мало!
Знаємо от пахлаву, знаємо Роксолану
(майже за Маяковським)
Незважаючи на географічну близькість та шалену популярність як місця відпочинку, про історію Туреччини ми знаємо мінімум. Точніше, знаємо зі школи, що козаки писали листа і навіть плавали до проклятих басурман і визволяли бранців, а ( Read more... )
Цікаво, це більш-менш збігається з поглядами Хоскінга на Російську імперію. У РІ, звісно, не було геноцидів типу вірменського. Але ідея така, що російський етнічний націоналізм шкодив цілісності імперії, а імперія шкодила формуванню етнічної самосвідомості росіян.
Reply
достатньо згадати як РІ роздавала дворянство усім народам, які до неї приєднувалися, на шкоду дворянству власному. Грузинські та малоросійські дворяни були об'єктом злобної заздрості. російське дворянство, у свою чергу, відбивалося власною історією.
Не торговал мой дед блинами,
Не ваксил царских сапогов,
Не пел с придворными дьячками,
В князья не прыгал из хохлов,
вгадаєш, про кого останні два рядки ( ... )
Reply
А. А. Безбородко, сын малороссийского генерального писаря; он был возвышен Екатериной II, которая присвоила ему сперва графское достоинство, а затем и титул светлейшего князя;
Але зрозуміло, що список не обмежувався Безбородьком; щоправда, не всі ставали князями.
Зрозуміло, що запорукою сили і блиску РІ (як і СРСР) була інтеграція тисяч талановитих енергійних людей різних національностей. Грубо кажучи, Рязанов, Міхалков, Данелія знімають фільми з Гурченко, Ахеджаковою і Фрейндліх з використанням пісень Візбора і Окуджави. Чи той-таки Акунін... Не кажучи вже про державних діячів.
Пригадалося: у Уфі 90х один молодий татарин - фізик за освітою, професійний модельєр - щиро піднімав тост за велич Росії. А у 1994 карачаї докоряли нам "відокремленням" України.
Кожного разу, коли російські скіни б'ють у Москві туриста-башкіра чи якута, що приїхав у відрядження, вони вгоняють ще один цвяшок у труну РФ.
Reply
Про українське дворянство і така епіграмка була: "На одного жида - два грека, на грека - два армянина, на одного армянина - два полтавских дворянина"
так, інтеграція різних національностей. так, доводилося переймати мову і культуру метрополії. але зараз так само: хочеш вийти на глобальний ринок, вчи інгліш.
а скіни у Мск якутами не займаються, їм таджиків та нігр вистачає.
Reply
"Я русский! - с гордостью в ответ
Бросаю на вопросы кто я".
(ну, це у еміграції, після 1918)
Не впевнений, що московські скіни завжди відрізняють таджика від волжського татарина.
Reply
щодо самосвідомості - так, тут ситуація змінилася. але вже у другому поколінні діти сприйматимуть себе як американців/поляків/кого ще там.
ти давно у Москві не був. звичайно, відрізняють. Казанські татари, до речі, досить адекватна публіка. На відміну від кримських водіїв маршруток та продавців пахлави
Reply
Штати можуть економічно контролювати багато країн, впливати на їхню внутрішню та зовнішню політику, але не оголошувати їх частиною своєї країни, а мешканців - американцями. Відповідно, мексиканець з Вера Круз чи українець з Харкова можуть мріяти переїхати до Штатів, інтегруватися там, отримати громадянство, сприяти розвитку цієї країни. Але при цьому чітко розуміють, що на разі не є американцями і поки що не живуть у Америці ( ... )
Reply
Reply
Інтегрувати, скажімо, Курляндію чи мешканців волжських лісів - лінгвістично, культурно і навіть економічно - було дуже складно з суто технічної точки зору. Тут би взагалі утримати над ними владу! А от коли з'явилася мережа залізниць, якісний поштовий зв'язок, коли покращилися дороги тощо тощо, то й з'явилася хоч якась можливість перетворити імперію на націю, а підданих - на росіян.
Скажімо, у 18 столітті більшість підданих жили по селах, не вміли читати, а доїхати від села до села - то була ціла подорож. А тепер - більшість у містах, майже усі вміють читати газети, майже усюди радіо чи телебачення чи інтернет. Усі в курсі новин, усі знають, у якій країні живуть, усі уявляють собі, де Росія і де Америка і що це взагалі таке. Тобто інтеграційні механізми значно значно сильніші.
Reply
1) поки всі живуть в лісах-селах, можна легко нав'язати свою систему освіти, релігійні моменти певні, супротив буде стихійний, запеклий, але це буде битва традиційного з модерним. модерне виграє, хоча може деформуватися
причому це іноді буде навіть добро - наприклад, принести писемність якимсь козолюбам
2) про інтеграцію - до 1СВ для поїздки за кордон віза не була потрібна. власне, поняття такого не було. сів - поїхав. оце я розумію відкритість світу
Reply
Ха! Так тоді за кордон могли їздити одиниці. Ну сотні, але ж не десятки тисяч. Трудова (ім)міграція йшла до Північної Америки, Бразилії, Аргентини, але у Європі не було сенсу її обмежувати.
Інша річ, після 1СВ - біженці, заробітчани, по всій Європі мільйон росіян, у Відні тисячі галицьких євреїв, до Франції завезли італійців... А тут ще народ хоче їхати. Але навіть тоді не було сенсу обмежувати імміграцію з Африки.
Reply
Reply
Reply
дуже добре. оце їм гепаки порозривало
Reply
Reply
Reply
Leave a comment