Подорожаріум діда Панаса. Їзда на перекладних
Підсумувати власний досвід вирішив після поста одного мандрівника, який пропагує їзду на перекладних через кордон як дієвий засіб економії.
___________________
На собаках летаешь в Москву...
Катання на перекладних - це поїздка на локальних поїздах (автобусах) з кількома пересадками. Економія досягається завдяки дешевизні електричок порівняно з пасажирськими поїздами. Наприклад, я часто катаюся до куми на вареники так: Київ-Жмеринка (електричка), Жмеринка-Хмельницький (електричка), Хмельницький-Тернопіль (поїзд чи автобус). Ще є гарні варіанти на Одесу через Вінницю-Жмеринку. Навіть в Крим на електричках)
Щодо кордону: не секрет, що в Україні, Білорусі, частково Росії внутрішні перевезення дешевші, ніж міждержавні. Наприклад, 12 годин поїздки Київ-Івано-Франківськ коштує 100 грн, а 12 ті ж годин Київ-Москва - 350 грн. Відповідно, є варіант доїхати на електричці (чи поїзді) до кордону(за копійки), подолати кордон на місцевому поїзді (теж за копійки) і пересісти на локальний поїзд братньої держави. Економія може сягати 70%.
Якщо лайнячок упав буквою Ж - значить, у вас багато вільного часу
Це короткий смисл катання на перекладних заради економії. Взагалі, їздити на перекладних можна лише впіймавши хвилю. Хвиля (волна) - ряд маршрутів з коротким терміном очікування. Якщо між поїздами дірка, більша ніж 1,5 години - це вже зле, оскільки час витрачається бездарно. Плюс в цей час хочеться їсти, пити і хороше походити. З іншого боку, проміжок має бути не меншим 20 хвилин - щоб не спізнитися.
За невблаганною логікою перевезень поїзди далекого сполучення їздять уночі, а локальні - вдень (за малим винятком). Відповідно, доводиться втрачати цілий день мандрів на економію. Ніч - теж не подарунок: по-перше, дві пересадки о 1-й і о 4-й ночі гарантують сонний день, по-друге, доведеться сидіти на похмурих та подекуди стрьомних приміських вокзалах, по-третє, ніч сидячи - задоволення нижче середнього.
У всякої ковбаси є 2 кінці
Плюси перекладних:
- ви не залежите від наявності квитків, що інколи буває критичним (літо, південь, студентські дні). Білети на електрички і місцеві поїзди є завжди. Накрай можна підскочити маршруткою. Коли народ товпиться біля кас, жебраючи квиточка, хитрий мандрівник уже жує пиріжок у першому "перекладному".
- економія фінансів на шкоду часу (по суті, перетворення безкоштовного часу у відсутні гроші. Це добре для студента і зле для офісного планктону, для якого звичніше перетворювати час, якого немає, у наявні гроші).
- можливість "спуститися нижче, к народу".
Мінуси:
- найчастіше - відсутність комфорту. Принаймні, виспатися як у плацкарті, на перекладних не вийде. Втім, у автобусі теж не вийде, тому все відносно. Легко може статися комічна ситуація: ніч, у залі вокзалу спить пара бомжів та табір циган, відповідно мандрівник бродить, хапаючи дрижаки, по привокзальній площі.
- потенційна небезпека застрягнути на всю ніч на провінційному вокзалі, ризик зустріти кримінальних елементів в нічних електриках тощо.
Скованные одной цепью, связанные одной целью
Корисні поради:
- не вирушайте в подорож без точних відомостей про хвилю. Варіант "це ж Жмеринка, з неї тищщі поїздів і тяг бігають" не проходить - за Законом Всесвітнього Западла саме у ваші 4 години не буде нічого ;)
- якщо ви їдете на перекладних заради фінансової економії - прорахуйте усі пересадки! Це важливо, бо у поїзда є мінімальна вартість білета на І зону, яка досить висока (біля 40 грн). Можна проїхати пів-України електричками, а потім бути змушеним купити білет на поїзд, який коштує на 20 грн дешевше, ніж прямий з Києва, і зводить нанівець всю економію.
- уникайте "дірок" у розкладі. Дірка псує настрій, забирає гроші. Сповідуйте атакуючий стиль подорожі - впрошуйтеся до провідників (за гроші та без оних), готуйтеся до пересадок на автобуси тощо.
- екіпіруйтеся як в мандри, а не в поїздку на дачу. На вокзалах холодно, в поїздах дме)
___________________
На собаках летаешь в Москву...
Катання на перекладних - це поїздка на локальних поїздах (автобусах) з кількома пересадками. Економія досягається завдяки дешевизні електричок порівняно з пасажирськими поїздами. Наприклад, я часто катаюся до куми на вареники так: Київ-Жмеринка (електричка), Жмеринка-Хмельницький (електричка), Хмельницький-Тернопіль (поїзд чи автобус). Ще є гарні варіанти на Одесу через Вінницю-Жмеринку. Навіть в Крим на електричках)
Щодо кордону: не секрет, що в Україні, Білорусі, частково Росії внутрішні перевезення дешевші, ніж міждержавні. Наприклад, 12 годин поїздки Київ-Івано-Франківськ коштує 100 грн, а 12 ті ж годин Київ-Москва - 350 грн. Відповідно, є варіант доїхати на електричці (чи поїзді) до кордону(за копійки), подолати кордон на місцевому поїзді (теж за копійки) і пересісти на локальний поїзд братньої держави. Економія може сягати 70%.
Якщо лайнячок упав буквою Ж - значить, у вас багато вільного часу
Це короткий смисл катання на перекладних заради економії. Взагалі, їздити на перекладних можна лише впіймавши хвилю. Хвиля (волна) - ряд маршрутів з коротким терміном очікування. Якщо між поїздами дірка, більша ніж 1,5 години - це вже зле, оскільки час витрачається бездарно. Плюс в цей час хочеться їсти, пити і хороше походити. З іншого боку, проміжок має бути не меншим 20 хвилин - щоб не спізнитися.
За невблаганною логікою перевезень поїзди далекого сполучення їздять уночі, а локальні - вдень (за малим винятком). Відповідно, доводиться втрачати цілий день мандрів на економію. Ніч - теж не подарунок: по-перше, дві пересадки о 1-й і о 4-й ночі гарантують сонний день, по-друге, доведеться сидіти на похмурих та подекуди стрьомних приміських вокзалах, по-третє, ніч сидячи - задоволення нижче середнього.
У всякої ковбаси є 2 кінці
Плюси перекладних:
- ви не залежите від наявності квитків, що інколи буває критичним (літо, південь, студентські дні). Білети на електрички і місцеві поїзди є завжди. Накрай можна підскочити маршруткою. Коли народ товпиться біля кас, жебраючи квиточка, хитрий мандрівник уже жує пиріжок у першому "перекладному".
- економія фінансів на шкоду часу (по суті, перетворення безкоштовного часу у відсутні гроші. Це добре для студента і зле для офісного планктону, для якого звичніше перетворювати час, якого немає, у наявні гроші).
- можливість "спуститися нижче, к народу".
Мінуси:
- найчастіше - відсутність комфорту. Принаймні, виспатися як у плацкарті, на перекладних не вийде. Втім, у автобусі теж не вийде, тому все відносно. Легко може статися комічна ситуація: ніч, у залі вокзалу спить пара бомжів та табір циган, відповідно мандрівник бродить, хапаючи дрижаки, по привокзальній площі.
- потенційна небезпека застрягнути на всю ніч на провінційному вокзалі, ризик зустріти кримінальних елементів в нічних електриках тощо.
Скованные одной цепью, связанные одной целью
Корисні поради:
- не вирушайте в подорож без точних відомостей про хвилю. Варіант "це ж Жмеринка, з неї тищщі поїздів і тяг бігають" не проходить - за Законом Всесвітнього Западла саме у ваші 4 години не буде нічого ;)
- якщо ви їдете на перекладних заради фінансової економії - прорахуйте усі пересадки! Це важливо, бо у поїзда є мінімальна вартість білета на І зону, яка досить висока (біля 40 грн). Можна проїхати пів-України електричками, а потім бути змушеним купити білет на поїзд, який коштує на 20 грн дешевше, ніж прямий з Києва, і зводить нанівець всю економію.
- уникайте "дірок" у розкладі. Дірка псує настрій, забирає гроші. Сповідуйте атакуючий стиль подорожі - впрошуйтеся до провідників (за гроші та без оних), готуйтеся до пересадок на автобуси тощо.
- екіпіруйтеся як в мандри, а не в поїздку на дачу. На вокзалах холодно, в поїздах дме)